Dúkì 6

Sèsíì cakú è yɔ̀ mɛnń-dà héé Sùwífùpa damuhipàdi kpɛ̰́ǹn.

Dentá Màtíyéè 12.1-8; Mádíkì 2.23-28

¹ Sùwífùpa damuhipàdi nìcɔ̰́nì, kà Sèsíì é n'ka̰hù pɛ̰́ɛ̰̀ yɔ̀ka yoǹna nàcɔ̰́nà è nɔɔ̀ n'ɔ̀ɔ dapàm̀ma. Pà nà dèèku-má, k'òo dapàm̀ma ka̰dì pɛ̰́ɛ̰̀ yoòfá̰à̰ti-dà è tì nunkù pa nɔ̀hi mɛhɛká è cákámú ti bíimá. ² Kà Fàdísìpa pàcɔ̰́ yè péé, é pà béka è yɔ̀: Badà tee kà nɛ pa̰kú Weèdi kpɛ̰́ńtìnùka hḭ́n ti dá pa̰á̰-sa damuhipàdi daadí?

³ Kà Sèsíì é pà tɛ̰́ná è yɔ̀: Nɛ pú kaàn Dàfítì de pa̰à̰-sa daadí yènì, kà kòni pà káá mɛnń n'ɔ̀ɔ dapàm̀ma? ⁴ Ò de tɛ̀i é dúú Weèdi hɔ̰́ɔ̰̀ta^a mɛhɛká-dà, é tódá pɛ̰́ɛ̰̀pa pà kɔ̰́ɔ̰̀-pa Weèdi é cécí é yíí é kɔ̰́ɔ̰́ o dapàm̀ma kà pá cécí. Weèdi kpɛ̰́ńtìnùka há̰ pú hḭ́n nìdo wɛǹni é pà cécí, dɔ̀hɔ̀di yam̀ma cɔ̰́ɔ̰̀di bààsí. ⁵ K'ó tṵ́má é pà caka è yɔ̀: Mmí Niìfòùo bíitá-dà tee damuhipàdi.

Sèsíì kpekànà nɔɔ̀fa̰á̰ku yaǹn

Dentá Màtíyéè 12.9-14; Mádíkì 3.1-6

⁶ Sùwífùpa damuhipàdi tɔɔ̀di nìcɔ̰́nì kú daadí, kà Sèsíì é dúú Weèdi wɛmá biɔhà-nàmɔ̀ni mɛhɛká è biɔhànì nìpa. Kà nìdo òcɔ̰́ǹ yè péé k'òo nɔ̀kàǹheukú fa̰á̰. ⁷ Kà Weèdi kpɛ̰́ńtìnùka biɔhànapá nà Fàdísìpa òò cɔ́ti dɛ́dɛ́í è kó dɛ́há k'ò kó kpekàna mɔko damuhipàdi daadí. Pà de kpɛ̀i é dɛ́tá niìya̰ pà k'óò pṵ́á̰-sa kú hḭ́ǹka-dà. ⁸ Mɛnn há̰ de yá̰á̰-ma pa yam̀màhàka. K'ó caka ye nìdo mɛ̀ǹǹ kú nɔ̀ku de fa̰á̰ fa̰á̰-ko è yɔ̀: Yídá é nɛɛ̀hi nìku wɛǹni yìhìka. K'ó yídá é nɛɛ̀hi. ⁹ Kà Sèsíì é pà caka è yɔ̀: Ká n nɛ béka, damuhipàdi daadí, Weèdi kpɛ̰́ńtìnùka hḭ́n tí pa̰á̰ suumá nkɛ́ɛ̀ sḭ̀ḭ̀mà? Kà hḭ́n tí fḭ́hìna nìdo fòùmu nkɛ́ɛ̀ tí mù féná? ¹⁰ K'ó pà wáńtá pa wɛǹni é pà cɛ̰̀na, é caka ye nìdo è yɔ̀: Ca̰à̰na a nɔ̀ku! K'ó kù cà̰na, kà kú tón ku yòǹti. ¹¹ Àmá, kà fɔ̰́ɔ̰́di é cɛ̰ɛ̰́ dɛ́dɛ́í ye Weèdi kpɛ̰́ńtìnùka biɔhànapá nà Fàdísìpa kà pà békú pa tɔɔ̀pa pà k'óò hḭmpú.

Sèsíì bàtà o tɔntɔndipá píì-pàdɛ́ɛ́

Dentá Màtíyéè10.1-4; Mádíkì 3.13-19

¹² Daadí yènì, kà Sèsíì é dìsi ta̰à̰di hḭ́ǹka è kpɛ̀i é dɔa Weèdi. K'ó tɛ̀i é weń yèǹka ka mumun è cɔ̀hu Weèdi. ¹³ K'yé weka, k'ó yíí o dapàm̀ma, é baàta pa mɛhɛká píì-pàdɛ́ɛ́ é pà yíí è yɔ̀ o tɔntɔndipá. ¹⁴ Ǹtɛ ye tɔntɔndipá yèka: Sìmɔ́ɔ̀ ò tṵ́mà de cetà-ko Píyɛ́ɛ̀ n'ɔ̀ɔ kúcàa À̰ǹtìdéè, nà Sàákì, nà Ìsá̰à̰, nà Fìdípù, nà Bàtèdèmíì, ¹⁵ nà Màtíyéè, nà Tòmáà, nà Sàákì, Àdìféè bíitá, nà Sìmɔ́ɔ̀ takànáńyedo, ¹⁶ nà Súdì, Sàákì bíitá, nà Sùdásì Ìsìkàdìyɔ́tì mɛ̀ǹǹ kó yɔ́ yɛɛ-kó Sèsíì.

Sèsíì biɔhànì nìku è kpekànì mɔkàpa

Dentá Màtíyéè 4.24-25

¹⁷ K'ó sḭ́ńtá-ní ta̰à̰ta hḭ́ǹka n'ɔ̀ɔ tɔntɔndipá é tɛ̀ni é nɛɛ̀hi teǹka yòǹ-sa pɛ̀ì, k'òo dapàm̀ma dɔ́ɔ́di péé ye pesá. Nìku dɔ́ɔ́di mɛ̀ɛ té de yè péé-ma è yɛ̀ni-nà Sùdéè wɛǹni, tɔɔ̀pa nà Sèdìsàdɛ́m̀, nà yɔtí mɛ̀ǹtì de kpɛ̰́dí-ti dàmɛ́dì nùdi kà pà tì toò Tíì nà Sìdónì. ¹⁸ Pà de tɛ̀ni o pesá è kó besí o wɛmá-dà, é yíí è kpɛ̀i ó pà kpekàna dɔncí pà de mɔn-cí. Wɛsipá de wekànì-pa mɛ̀ɛ té de dɛ́tà-á-ma kpekànamá. ¹⁹ Nìpa wɛǹni de pɛnti è k'óò pḭ́ń-ma, mìì tee-sá nɔɔ̀ti tìcɔ̰́tì-dà de yɛɛ̀hu-ní o mɛhɛká è pà kpekànì pa wɛǹni.

Sèsíì cakú mìì héé-sa wɛ̀ɛ̀di nà mìì héé-sa náńkú

dentá Màtíyéè 5.1-12

²⁰ Ye wɔ̀ni, kà Sèsíì é yoòda o nɔ̀ǹci

é wáńtá o dapàm̀ma è yɔ̀:

Wɛ̀ɛ̀di-dà nɛ péé-nà,

nɛ́na mɛ̀m̀pà yá̰á̰-pa è yɔ̀ nɛ pú kpenì Weèdi cɔ̀ku mɛhɛká,

mìì tee-sá Weèdi wóòti yòǹ nɛ kpɛ́ɛtí-dà.

²¹ Wɛ̀ɛ̀di-dà nɛ péé-nà,

nɛ́na kòni káá-pa wɔ̀nì mɛnì,

mìì tee-sá nɛ kó wáńtá dɛ́tá-ma dimá nɛ kpɛ̀i-má wɛǹni.

Wɛ̀ɛ̀di-dà nɛ péé-nà,

nɛ́na mɛ̀m̀pà kɔǹ-pa wɔ̀nì mɛnì nà náńkú,

nɛ kó wáńtá dɛhí-ma. ²² Wɛ̀ɛ̀di-dà nɛ péé-nà, kà nìpa nɛ sɛ̰ɛ̰́, è nɛ wɛ́i, è nɛ teù, è wɛì kpákpààma nɛ hḭ́ǹka, è yɔ̀ nɛ yòm̀pu kpɛ́mú mmí Niìfòùo bíitá dapàm̀ma. ²³ Yé nɛ n'nadi dɛ́dɛ́í, kà nɛ́ n'hɔu nà yaǹnaakú k'yèe kú niyà̰ nɛ tɛ̀ni tḭ́ń wɔ̀ni, mìì tee-sá Weèdi dɔɔ̀haà cɔ́ńdídi-dà nɛ kpɛ́mú. Ma kú bookú-dà pa yààpa de fá̰kápáà-ma Weèdi Wɛtɛ̰́nápa.

²⁴ Àmá, náńkú-dà nɛ péé-nà díikáápà nɛ́na,

mìì tee-sá nɛ yɔ̀ɔ dɛ́tápu-dà nɛ wɛ̀ɛ̀di.

²⁵ Náńkú-dà nɛ péé-nà

nɛ́na mɛ̀m̀pà yòǹ-pa dikádɛ́nkú yam̀ma yenì,

mìì tee-sá kòni-dà kó wáńtá nɛ cɛ̰ɛ̰́.

Náńkú-dà nɛ péé-nà

nɛ́na mɛ̀m̀pà dɛhikú-pa yenì,

mìì tee-sá nɛ kó wáńtá toó kpíi-dawòka-dà. ²⁶ Náńkú-dà nɛ péé-nà kà nìi wɛǹni nɛ duǹti, è yá̰á̰ pa yààpa wontà hɔ̰mpú-dà mɛ̀m̀pà pú yòǹ-pa Weèdi Wɛtɛ̰́nápa mɔ́mpá.

Dɔ́kàma Kà̰à̰tɔ̀pa hḭ́ǹka

Dentá Màtíyéè 5.38-48

²⁷ N há̰ nɛ cakú-ma nɛ́na mɛ̀m̀pà n besí-pa è yɔ̀: Nɛ́ n'dɔ́sí nɛ kà̰à̰tɔɔ̀pa é m'pa̰kú suumá mɛ̀m̀pà nɛ sɛ̰ɛ̰́-pa. ²⁸ Nɛ́ n'kónì mɛ̀m̀pà nɛ nɔdí-pa, é n'cɔɔ̀hu Weèdi mɛ̀m̀pà nɛ fá̰kápú-pa kpɛ́mú! ²⁹ Kà nìd'aa potà weǹfa, k'á ò kɔ̰́ɔ̰́ a bɛ̀ku tɔkú, k'ò mɛ̀ɛ fedà a tókesàdi, a dá yeda ò kó tóó-ma a mɛkakpɛ́ɛdí! ³⁰ Kà mɛ̀ǹǹ kú wɛnn'àà cɔ̀haà-ko yècḭ́ḭ̀, k'á yè n'ɔ̀ɔ̀ pa̰a̰. Kà nìì mɛ̀ɛ tódà a nɛɛ̀mu, a dá mù n'ɔ̀ɔ̀ béka. ³¹ Nɛ kpɛ̀i kà tɔɔ̀pa é nɛ m'pa̰kú-sa, nɛ mɛ̀ɛ t'éè pà m'pa̰kú.

³² Kà nɛ dɔ́sí mɛ̀m̀pà nɛ dɔ́sí-pa cɔ̰́ɔ̰̀di, tɔnáma m̀mɔ́ma-dà nɛ kó nɛɛ́ é n'ceí-ma Weèdi pesá? Bá niìsḭ̀m̀ma dɔ́sí-ma mɛ̀m̀pà pà dɔ́sí-pa. ³³ Kà nɛ pa̰kú suumá mɛ̀m̀pà mà nɛ pa̰kú-pa cɔ̰́ɔ̰̀di, tɔnáma m̀mɔ́ma-dà nɛ kó nɛɛ́ é n'ceí-ma Weèdi pesá? Bá niìsḭ̀m̀ma mɛ̀ɛ té mà pa̰kú-ma. ³⁴ Kà nɛ banì nɛ yá̰á̰ è yɔ̀ mɛ̀m̀pà kó nɛɛ́ nɛ boó-pa cɔ̰́ɔ̰̀di, tɔnáma m̀mɔ́ma-dà nɛ kó nɛɛ́ é n'ceí-ma Weèdi pesá? Niìsḭ̀m̀ma mɛ̀ɛ té hɔ̰́ baàna-á-ma pa tɔɔ̀pa kà pá yɔ̀ɔ é pà tɛ̰́ná pà pà bànà-sa kú nùdi. ³⁵ Nɛ́ múńtá é dɔ́ka nɛ kà̰à̰tɔ̀pa é pà m'pa̰kú suumá! Kà nɛ banà yècḭ́ḭ̀, nɛ dá n'ceí pá nɛ bodá! Nɛ cɔ́ńdìdi kó wáńtá é n'wɛhi-í-ma sàma, kà nɛ́ n'yòǹ Sàwèǹku Weèdi bííhí, mìì tee-sá mɛnku naa-nà-á-ma mɛ̀m̀pà pú kù sɛɛ́-pa nà niìtohípa. ³⁶ Nɛ́ n'káá nánkɔḿma é n'yònà nɛ Báàa kákáàma nánkɔḿma.

Nɛ té dá n'kaàdi è púsí tɔɔ̀pa

Dentá Màtíyéè 7.1-5

³⁷ Nɛ té dá n'kaàdi è púsí tɔɔ̀pa, k'yé teha kà Weèdi mɛ̀ɛ té dá nɛ sída-nà! Nɛ dá n'kɔ̰́nì tɔɔ̀pa yetádi, k'yé teha kà Weèdi mɛ̀ɛ té dá nɛ kɔ̰́ɔ̰́ yetádi! Nɛ́ bútá kpákpààma tɔɔ̀pa nɛ pa̰à̰-ma, k'yé teha kà Weèdi mɛ̀ɛ té nɛ deèda nɛ sḭ̀ḭ̀ma! ³⁸ Nɛ́ m'pɔ̰n tɔɔ̀pa, k'yé teha kà Weèdi mɛ̀ɛ té nɛ m'pɔ̰n! Nì kó beé nà beésuusá-dà éè mɛ̀kàpà, éè yɛ̰̀hìkà k'yé n'húu-ní, kà ní hutá a tókebɔdí sàdi mɛhɛká. Nɛ beé-nà-sa é pa̰a̰ tɔɔ̀pa, mií-dà Weèdi mɛ̀ɛ té kó wáńtá beé-ma ni pa̰ká é nɛ pa̰a̰.

³⁹ Ye kú dàhàka, kà Sèsíì é tṵ́má pà caka wɛbemú yohènamá è yɔ̀: Yɔ̀ǹn kó nɛɛ́ é dɛɛ̀di-dà o tɔɔ̀ɔ? Fɔ́ú! Pa dɛ́ɛ̀di kó dɔdi fɔ̰̀ɔ̰̀ku mɛhɛká-dà. ⁴⁰ Biɔho pú kpɛ̰́ǹ-nà o biɔhànakó. Há̰kà, biɔho mɛ̀ǹǹ biɔháà-ko sukú hɔ̰́ n'yònà o biɔhànakó-dà. ⁴¹ Badà tee k'à wáń mífa mɛ̀ǹfà péé-fa a kúcàa nɔ̀ǹfa mɛhɛká, aá pú dii dabídidí mɛ̀nì péé-di a kpɛ́ɛfá mɛhɛkà? ⁴² Ntɛ́ a kó hḭmà é caka a kúcàa è yɔ̀: Héé ká n deèda mífa mɛ̀ǹfà péé-fà a nɔ̀ǹfa mɛhɛká, fɔ̰́ń mɛ̀ǹǹ pú dìi-kó dabídidí mɛ̀nì péé-di a kpɛ́ɛfá mɛhɛká? Yam̀peǹtasà fɔ̰́ń! Cetá é deèda dabídidì mɛ̀nì péé-dì a nɔ̀ǹfa mɛhɛká. Mɛma a kó n'dìi-í-ma dɛ́dɛ́í è mɛ̀ɛ é deèda mífa mɛ̀ǹfà péé-fa a kúcàa nɔ̀ǹfa mɛhɛká.

Tepú nà mu bíiká

Dentá Màtíyéè 7.16-21; 12.33-35

⁴³ Tepú mɛ̀mù suu-pú pú hɔ̰́ pɛdá tebíikpákpààka, tekpákpààpu mɛ̀ɛ té pú hɔ̰́ pɛdá tebíisuuká. ⁴⁴ Pà bahiní tepú mu bíiká pesá-dà. Pà pú hɔ̰́ tɔ̰̀hì ka̰nka̰ká wɛɛná hḭ́ǹka, pà mɛ̀ɛ pú tɔ̰hù sɔ̰ɔ̰̀ka poòna hḭ́ǹka. ⁴⁵ Niìmɔ́nń suumá hɔ̰́ yɛɛ̀ni-nà-ní o mɛkanaaká mɛhɛká-dà, kà niìkpákpàdo kpákpààma té yɛɛ̀ni-nà-ní o mɛkatohiká mɛhɛká. Mìì sṵ́n-sá nìi yàma mɛhɛká, mií-dà ò wɛì-ma.

Naàdeèka kàdɛ́ɛ́

Dentá Màtíyéè 7.24-27

⁴⁶ Baà tee kà nɛ n yún è tonà ti Teó, ti Teó, n'aá pú pa̰kú n hḭ́n nɛ́ m'pa̰kú-sa? ⁴⁷ N kó nɛ bɛka nìi mɛ̀ǹǹ wɛnnì kɔ́dì-ko-ní n pesà è bekù n wɛmá, è pa̰kú n hḭ́mpú wɛǹni, ò yònà-ko-dà. ⁴⁸ Ò yònà nìi mɛ̀ǹǹ kó maá-ko-dà hɔ̰́ɔ̰̀ta, é cetá é tɔ̰̀ṵ̀ teǹka k'yé cṵmpa sukú, k'ó pṵ́dá ta makɔ̀dikú tá̰a̰beèdi hḭ́ǹka. Kà tafá é tɛ̀ni dɔdi, kà kóńkú é sṵ́ná dɛ́dɛ́í, kà ku nɛ́ɛmá é yó tɛ̀ni é àdi ye hɔ̰́ɔ̰̀ta, é tà sà̰m̀pà mà pú nɛɛ̀ é tà hɛ́í è yá̰á̰ ò de tà maá-ma dɛ́dɛ́í. ⁴⁹ Há̰kà, kà mɛ̀ǹǹ bekù-ko n wɛmá, àá pú pa̰kú n hḭ́mpú, ò yònà nìi mɛ̀ǹǹ maá-ko-dà hɔ̰́ɔ̰̀ta tá̰mú hḭ́ǹka, bá tà pú káá makɔ̀dikú. Kà tafá é tɛ̀ni dɔdi, kà kóńkú é sṵ́ná dɛ́dɛ́í, kà ku nɛ́ɛmá é tɛ̀ni é tà àdi, kà tá dɔdi, é pi-pidá pépédí.