Kíŋse 2

1 Ká á sɩɛ́ bɩrɛ a mʋ́ gɩrbétéke rɩ́, Zɔŋkɩwa mʋʋ caasɛ́; á vaa kil Seyiiri dɩtɩ́llɛ pallɛ ná a dáánɛ, anɛ ɛ́ Nyuutɩna Wɩɩsɛ fa há bʋ́lɩ́ŋ rɩ́.

Edomi rɩ́ Mʋabɛ arɩ́ Amɔŋ dɩtɩ́llɛ́ sɩɛrʋ tɩŋ daarɛ́ wɩ́ɛ́

2 Nyuutɩna Wɩɩsɛ fá bʋ́lɩ́ŋ rɩ́ a bʋlɛ́: 3 «Ɩ́ cɛ́l pallɛ nyaŋ dɩtɩ́llɛ a dáánɛ. Ɩ́ bɩrɛ a caasɛ wɩpomí nagʋɔ rɩ́. 4 Máŋsɛ nyɛ pá jamáŋ ná a bʋlɛ́: “Ɩ́ tɩ́ŋɩ́wa maábináŋa, Ezayu bɛlɛ há mɩŋ Seyiiri mí, dɩtɩ́llɛ. Ɓa sɩ́ fɛ́ɩ́wa, amá ɩ́ pɔ́ɩ́wa tɩɩ mɛ́ wérí. 5 Ɩ́ sɩ́wɔ́ nʋɔ mɛ́ já, bee wɩ́ɛ́, ŋ wɩ nacɛ́ɛ́ sɩ́ɩ́ má tɩɩ píí pɛ́ɩ́wa, ɓa tɔ́ɔ́ sɩɛrʋ: Ezayu ní ŋ pi pallɛ dɩtɩ́llɛ Seyiiri ná a pá. 6 Meéwíé ní ɩ́ sɩ́ lɩ́sɛ, a yɔ́wɩ́wa ɓɩdííle ɓa rɩ́. Ɩ́ nyinyɔɔlɛ́ má tɩɩ ká meéwíé ní rɩ́ɩ́wa lɩ́sɛ a yɔ́wɩ́wɔ́ rɩ́.” 7 Bee wɩ́ɛ́ Nyuutɩna Wɩɩsɛ, ɩ́ Wɩɩsɛ hé bárka pɛ́ɩ́wa, ɩ́ nɛ́ŋsa tʋtʋmɛ́ wuu sɩɛrʋ, ʋ fa ɩ́ɩ̃́wa gɩrbétéke sɩɛrʋ valɛ́ ná nʋɔ mɛ́. Bɩŋsɛ mɛɛ́sɛllɛ nɛ́ nyɛ, Nyuutɩna Wɩɩsɛ, ɩ́ Wɩɩsɛ há mɩ́nɩ́wa har; ɩ́ wɩ óŋ jɛ́ɛ́ gúl.

8 Á há isirá maábináŋa, Ezayu bɛlɛ ná há mɩŋ Seyiiri dɩtɩ́llɛ mɛ́ aá col, á tɩ́ŋ Araba ŋmɛ́nɔ́ ná há lɩ Ela arɩ́ Ɩsɩɔgɩbɛrɛ nɛ́, á vaa caasɛ Mʋwabɛ gɩrbétéke rɩ́. 9 Nyuutɩna Wɩɩsɛ bʋ́lɩ́ŋ rɩ́ a bʋlɛ́: «Ɩ́ sɩ́ Mʋabɛ nɩɛ nʋɔ mɛ́ já, ɩ́ sɩ́wɔ́ yó, bee wɩ́ɛ́, ŋ waá ló rɩ́ɩ́wa ka kér ʋ tɔ́ɔ́ mɛ́; Lɔtɛ bɛlɛ nɛ́ ŋ pi Arɛ dɩtɩ́llɛ pá, rɩ́wɔ́ tɩ́llʋ́. 10 (Ʋ taŋá é mí, Emitiwa nɛ́ fa lá Mʋwabɛ nɩɛ sɩ́ɛ́ a mɩŋ ɛ́ tɔ́ɔ́ mɛ́, ɓa fa ká jamáŋ ná há kéŋ dóé, a a ɓɩkáná, ká ɓa nɩɛ má gbési anɛ Anakitiwa. 11 Nɩɛ fa píwó má makɛ Refayitiwa nɛ́, ɓa rɩ́ Anakitiwa; amá Mʋabɛ nɩɛ fa píwó aá yɩrɛ: «Emitiwa» nɛ́. 12 Seyiiri dɩtɩ́llɛ é mí, Horitiwa nɛ́ fa lá sɩ́ɛ́ ké ráŋ, ɛ́ nɛ́ Ezayu bɛlɛ mʋ́ a kíríwó, a zɔ́kwɔ́, ká ké ɛ́ dɩhɩ̃́, anɛ ɛ́ Ɩzɩrayɛl nɩɛ há ɛ́ɛ́, tɔ́ɔ́ ná Nyuutɩna Wɩɩsɛ há píé pɔ́wɔ́, ɓa tɩ́llʋ́ sɩɛrʋ.) 13 Nyuutɩna Wɩɩsɛ fá sɛ́: « Mʋ́l né mí, ɩ́ isi tɩŋ Zɩrɛdɛ polcʋ́ɔ́rɛ.» Ɛ́ nɛ́, á tɩŋ Zɩrɛdɛ. 14 Á pɔ́ Kadɛsɛbarɩnɩya mɛ́ nɛ́, ká vaa mʋ́ daarɛ Zɩrɛdɛ, á a bɩŋsɛ mɛrɛ́ rɩ́ fí arɩ́ córí ní. Púl ná lalyoore woo ná wuu sʋsɛ tenni, anɛ ɛ́ Nyuutɩna Wɩɩsɛ fa há ŋmɩ́ɛ̃́sɛ́ a pɔ́wɔ́. 15 Nyuutɩna Wɩɩsɛ má tɩɩ nɛ́sɛ fa cɩ́ŋwɔ́ mɛ́, rʋ́ʋ́ lɩ́sɩ́wɔ́ púl mí, a a rɩ́wɔ́ nyɩ́ɩ́kɛ ɓóŋ.

16 Lalyoore ná wuu há tɩ́ŋ sʋʋ mɛ́, a nyɩ́ɩ́kɛ jamáŋ ná sɩɛrʋ, 17 Nyuutɩna Wɩɩsɛ fá bʋ́lɩ́ŋ rɩ́ a bʋlɛ́: 18 «Zaa, ɩ́ tɩŋ Mʋabɛ súsúbʋɔ, Arɛ dɩtɩ́llɛ daarɛ. 19 Rɩ́ɩ́wa daarɔ́, ɩ́ sɩ́ɩ́wa tɩɩ káá nyɩɩsɛ Amonitiwa mɛ́. Ɩ́ sɩ́wɔ́ nʋɔ mɛ́ já, ɩ́ sɩ́wɔ́ yó, bee wɩ́ɛ́, ŋ wɩ́ɩ́wa ker pá, ɓa tɔ́ɔ́ mɛ́: Lɔtɛ bɛlɛ nɛ́ ŋ pi ɛ́ tɔ́ɔ́ pá, rɩ́wɔ́ tɩ́llʋ́. 20 (Ʋ taŋá é mí, nɩɛ fa pí ɛ́ tɔ́ɔ́ makɛ Refayitiwa dɩtɩ́llɛ rɛ́, bee wɩ́ɛ́ ɓa nɛ́ fa lá sɩ́ɛ́, a ké ɛ́ tɔ́ɔ́ mɛ́. Amonitiwa kéŋwó aá yɩ́rɛ Zaŋzumitiwa. 21 Ɛ́ jamáŋ fa kéŋ dóé, ɓa púló kɩ́ŋkáŋ, ká ɓa nɩɛ má fá gbési anɛ Anakitiwa. Amá Nyuutɩna Wɩɩsɛ lá Amonitiwa sɩ́ɛ́, a zɔ́kwɔ́; Amonitiwa kíríwó, ká lɔ́wɔ́ dɩkéni a ké. 22 Ɛ́ nɛ́ ʋ tʋŋ a pá Esayu bɛlɛ ná há mɩŋ Seyiiri dɩtɩ́llɛ mɛ́, a lɔ́wɔ́ sɩ́ɛ́ a zɔkɛ Horitiwa, ká ɓa wóllíwó a kiri, ká tɩ́llɩ́wɔ́ dɩkéni a ké, a ko aá lɩ zaa. 23 Kafɩtɔɔrɛ nɩɛ má nɛ́ zɔ́kɛ́ Avitiwa ná fa há ké tɔ́wɩɛla ná mɛ́, a ko yakɛ Gaza mɛ́, ká tɩ́llɩ́wɔ́ dɩkéni, a ké.)

Kuóro Sɩɔŋ dɩtɩ́llɛ lɛɛ wɩ́ɛ́

24 Ká Nyuutɩna Wɩɩsɛ bʋ́lɩ́ŋ rɩ́ a bʋlɛ́: «Ɩ́ cól, ɩ́ tɩŋ Arɩnɔŋ polcʋ́ɔ́rɛ. Ɩ́ ná, ŋ kéŋ Hɛsɩbɔŋ kuóro Sɩɔŋ, há ká Amoriti rɩ́rʋ́ tɔ́ɔ́ héíwa nɛ́sɛ mɛ́. Ɩ́ jɔ́ʋ́ nʋɔ mɛ́ mʋ́l né mí, rɩ́ɩ́wa rɩ́rʋ́ yo lal, rɩ́ɩ́wa lɔ́ʋ́ tɔ́ɔ́! 25 A pɔ́ zaa tápʋ́l né mí, ŋ sɩ́ a rɩ́ nɩbííne ná wuu há mɩŋ tíé nyúú, fɩ́fɛ́ɩ́wa, rɩ́ɩ́wa héwíŋ káŋwɔ́; rɩ ɓa nɛ́ nɩ́ɛ́ rɩ ɓaá bʋ́lɩ́wa wɩ́ɛ́, rɩ́ héwíŋ zʋ́wɔ́, rɩ́wɔ́ cícélíwa sɩ́ɛ́ mɛ́.»

26 Á há mɩŋ Kɩdɛmɔtɛ gɩrbétéke sɩɛrʋ, ŋ tʋŋ nɩɛ ɓa mʋ́ Hɛsɩbɔŋ kuóro Sɩɔŋ rɩ́, a bʋl tɛŋfɩ́ɛ́l wɩbʋlɛ́ a pɔ́ʋ́. Ŋ sɩ́wɔ́ bʋl pɔ́ʋ́ a bʋlɛ́: 27 «Á fa có ráá tɩŋɩ́ tɔ́ɔ́ sɩɛrʋ a daarɛ; áá járá de pi ŋmɛ́nɔ nɛ́, á waá cʋ́rɩ́ mʋ́ nɛ́duu, á waá cʋ́rɩ́ mʋ́ nɛ́gʋɔ má. 28 Ɩ sɩ́ yɛ́llɛ ɓɩdííle ná á há sɩ́ dí, a párá, á yɛ́llɛ nyii ná má á há sɩ́ nyɔ, a párá; á có ráá tɩ́ŋɩ́ tɔ́ɔ́ sɩɛrʋ nɛ́ a daarɛ, amá á taŋa waá a ráá cɛ́ ráŋ. 29 Saŋ, ráá tɩ́ŋɩ́ tɔ́ɔ́ sɩɛrʋ daarɛ, anɛ Ezayu bɛlɛ ná há mɩŋ Seyiiri dɩtɩ́llɛ mɛ́, arɩ́ Mʋabitiwa ná há mɩŋ Arɛ mɛ́, há sáŋ ɛ́. Á sɩ mʋ́ daarɛ Zʋrdɛŋ má mɛ́, a mʋ́ zʋ tɔ́ɔ́ ná Nyuutɩna Wɩɩsɛ, á Wɩɩsɛ há píé a párá.» 30 Amá Hɛsɩbɔŋ kuóro Sɩɔŋ wɩ sáŋɛ́ lo, ráá tɩ́ŋʋ́ tɔ́ɔ́ sɩɛrʋ a daarɛ; bee wɩ́ɛ́ Nyuutɩna Wɩɩsɛ ɩ́ Wɩɩsɛ nɛ́ ɛ́ɛ́, ʋ baŋcɩla dúóri, ʋ vɛ, a makɛ rʋ́ʋ́ púú pɛ́ɩ́wa rɩ́ɩ́wa tɩ́llʋ́, ánɩ́ɩ́wa zaa há tʋ́ʋ́ nyɛ́. 31 Ɛ́ nɛ́ Nyuutɩna Wɩɩsɛ bʋ́lɩ́ŋ rɩ́ a bʋlɛ́: «Ná, a púl mʋ́l né mí, ŋ pí Sɩɔŋ rɩ́rʋ́ tɔ́ɔ́ a pɛ́ɩ́, rɩ́ɩ́ púl a tɩ́llʋ́.» 32 Sɩɔŋ rɩ́rʋ́ nɩɛ wuu lɩ́ɔ́ kɛ́rɩ́rá Yahasɛ mɛ́, rɩ́wɔ́ yórá. 33 Nyuutɩna Wɩɩsɛ, á Wɩɩsɛ, kenú hérá nɛ́sɛ mɛ́, ɛ́ nɛ́ á yoo dúú rɩ́rʋ́ bɛlɛ arɩ́rʋ́ nɩɛ wuu. 34 Ɛ́ tɛ́ŋ mɛ́, á lɔ́ʋ́ tɔ́nɛ wuu, a zɔ́kwɔ́ nɩɛ wuu: báála rɩ́ háála arɩ́wɔ́ bɛlɛ; á wɩ nɩwómmi balá má tɩɩ tɛ́ɛ́. 35 Ɓa pʋsɛ rɩ́wɔ́ tɔ́ɔ́ kuóɓɩɛ dʋŋɔ nɛ́ á pii bɩ́rmɩ́rá lal ɓɩɛ. 36 A pɔ́ Arɔyɛɛrɛ há mɩ́ŋ Arɩnɔŋ polcʋ́ɔ́rɛ laka, arɩ́ tɔ́ɔ́ ná nɔ́ŋɔ há mɩŋ ɛ́ polcʋ́ɔ́rɛ tɩɩ sɩɛrʋ a kaa mʋ́ lɛ Galaadɛ dɩtɩ́llɛ mɛ́, tɔ́ɔ́ oro wuu dóé wɩ́rá péré: Nyuutɩna Wɩɩsɛ, á Wɩɩsɛ nɛ́ kɛ́sɩ́wɔ́ wuu hérá nɛ́sɛ mɛ́. 37 Amá, á wɩ Amonitiwa tɔ́nɛ́ ná há mɩŋ Yabɔkɛ polcʋ́ɔ́rɛ laka mɛ́ tɩ́kɛ́, á wɩ pallɛ tɔ́nɛ ná má mɛ́ tɩ́kɛ́, arɩ́ dɩhɛ̃́ ná wuu Nyuutɩna Wɩɩsɛ, á Wɩɩsɛ há sɩ́rá sɩ́wɔ́ mɛ́ tɩ́kʋ́.