Bɩgabaazɩya 45

Ísifu waalɩzɩ́ ɩdɩ ɩwɩ́lɩ ɩɖawaalɩnáa batɩlɩ́ yɩ

1 Ísifu cɔɔ́ɔ nɛ́,

ɩdabɩ́ɩ́zɩ ɩɖɔ́kɩ ɩdɩ ɩɖaána-daá ńba ɩzá-daá.

Ngɛ wɔɔdɔ́ sɩsɩ bɔ́tɔ wɛ balɩ́ɩ asʊ.

Ngɛ bɩɩga ɩ́na igoobíya beriké ɖaḿ-daá.

Ńna gɛ wɔɔgbɔ́ɔ ɩdɩ ɩwɩ́lɩ wɛ babɩ́ɩ́zɩ batɩlɩ́ yɩ.

2 Ngɛ waabáázɩ wíídi.

Ɩdɛ́ɛ wíídi ɖóni weeyéle Mɩ́sɩra ńba bɔwɛ asʊ nɛ́ banɩ́ɩ.

Ngɛ bɛlɛ́ bɔɔgbɔ́ɔ tɔ́m tɩna hálɩ wúro Farawʊ́na-jɔ́.

3 Nna gɛ Ísifu weevééri igoobíya sɩsɩ:

«Mɔ́ɔ́ gɛ Ísifu;

majaa ní,

ɩdɛɛzɩwɛ weezuú-daá?»

Wɔɔdɔ́ igoobíya bɩlɛ́ banɩ́ɩ sɩsɩ ɩmʊ́ Ísifu ɩnáábɩ́lɛ́ nɛ́,

ngɛ bɩɩbá biyóózi bɩlá bɛlɛ́ kirim,

badatɩlɩ́ wentí sɩ baŋmátɩ yɩ nɛ́.

4 Ngɛ Ísifu sɩsɩ:

«Igóduuzi mɩ́dɩ.»

Ngɛ boogóduu.

Ngɛ waadásɩ ifééri wɛ sɩsɩ:

«Mɔ́ɔ́ mánáábɩ́lɛ́ mínewú Ísifu weení mɩ́ɩ́gbɔ́ɔ yɩ ɩyaná ɩráa sɩsɩ bɛ́ɖɛ́ɛ́ná yɩ Mɩ́sɩra nɛ́.

5 Bɩlɛ́ nɛ́,

ɩ́kayɩ́tɩ mɩ́dɩ,

ngʊ́ ɩ́kɛnyɛ́ sɩsɩ bɛɛ ɖááyá yɩ bɔkɔná yɩ cé nɛ́,

ɖɔ́ yáá ɖɔ́.

Ɩdɩlɩ́ sɩsɩ Ɩsɔ́ɔ waavʊ́ńgɛdɛɛzɩ ná ma nɩ́bááwʊ sɩsɩ mɔ́gɔnɩ mɛlɛ́ɛ ɩráa weezíni.

6 Bɛɛ nyɔɔ́sɩ bɩ́ɩ́zɩ nasɩ́lɛ wɛ́ńɖɛ́ɛ́,

bɩɩga bɩ́ɩ́zɩ nasʊ́nʊ́wá.

Bɩ́ɩ́zɩ sɩḿ sɩdaá,

ɩrʊ́ fɛ́yɩ́ sɩ ɩbɩ́ɩ́zɩ ɩfára,

belenté bɔtɔ́ sɩsɩ wɔ́ngɔnɩ́ ikóyuú kíɖíídi.

7 Bɩlɛ́ nɛ́,

a Ɩsɔ́ɔ wɔɔgbɔ́ɔ ma ɩtɛ́ɛ́zɩ mɩ́ɩ nɩ́bááwʊ,

wɔɔzɔ́ɔ́lɩ sɩsɩ bɩ́ká mɩ́dɛ́ɛ lʊrʊ́ʊ adɛ laadɔ́ɔ-rɔ gɛ.

Ɩdɩlɩ́ sɩsɩ lɛ́ɛ́dɩ kʊ́bɔńbɩ gɛ mííyúú.

8 Bɩdɛkɛ́ɛ mɩ́ɩgɔ́gɔná na ma cé,

Ɩsɔ́ɔ gɛ;

Ɩsɔ́ɔ ɩmʊ́ ɖʊɖɔ waazɩɩ ná ma nyazɩ wúro Farawʊ́na ɩjaa.

Mɛ́ńdɛ́ gɛ waaɖʊ wúro Farawʊ́na-dɛ́ɛ kowúrátɩ;

bɩka ɩbɩsɩná ma Mɩ́sɩra laadɔ́ɔ-dɛ́ɛ kʊ́bɔnɩ́.

9 Bɩlɛ́ nɛ́,

ɩlá ɖasam ibó ikéveeri majaa sɩsɩ mɔ́ɔ́ ibú Ísifu mazɩ béfeeri yɩ sɩsɩ Ɩsɔ́ɔ waabɩsɩná ma Mɩ́sɩra rɩ́ŋa-dɛ́ɛ kʊ́bɔnɩ́;

bɩlɛ́ nɛ́,

ɩ́kpɩɩrɩ ɖasam ikégbe mɔ́jɔ́.

10 A wɔɔgɔ́nɩ,

Goséníi fáráńdɩ́ gɛ sɩ ɩcɔ́ɔ,

ɩ́na ibíya,

na bebíya;

na ɩdɛ́ɛ fééni,

namɩ́nɩ,

na náánɩ,

na ɩdɛ́ɛ ɖɔ́ɔ́lɛ rɩ́ŋa;

mɩ́rɩ́ŋa ɩkɔ́nɩ ɩcʊʊná ma.

11 A wɔɔgɔ́nɩ ɩtála,

mánváa ɩ́na ɩdɛ́ɛ zamɔ́ɔ kíɖíídi;

mava ɩvʊ́ńdɩ kpɩná ɖʊɖɔ.

Tɩ́fa,

takáásɩ́ wénɖíi ɩ́na ɩdɛ́ɛ zamɔ́ɔ na wenbí bɩrɩ́ŋa ɩdɩɩná nɛ́;

nabʊ́rʊ tángáa yɩ;

káma,

bɩɩga nyɔɔ́sɩ bɩ́ɩ́zɩ nasʊ́nʊ́wá.»

12 Ngɛ waadásɩ ifééri wɛ ɖʊɖɔ sɩsɩ:

«Mɩ́dɩtɩŋa mɩ́ɩ́bá ɩna,

ɖabáŋ́ na nyɔ́ɔ́ Bɛ́ɛnɩ-Yáámíínu sɩsɩ mɔ́ɔ́ mánŋmatɩnáa kʊ mɩ́ɩ.

13 Bɩlɛ́ nɛ́,

ibó ɖasam ɩtɩ́ ikéveeri majaa kʊ́bɔńdɩ wentí ménɖíi tɩ Mɩ́sɩra laadɔ́ɔ-daá cé nɛ́;

bɩka ifééri yɩ wenbí bɩrɩ́ŋa mɩ́ɩ́ná nɛ́.

A míívééri yɩ bɩtɛ́,

íkokuti ɩkɔ́jɔ́ɔ ikéleeri,

ɩgbɛdɩ́ ɩkɔ́gbɔ́ɔ yɩ ɩkɔná mɔ́jɔ́ cé.»

14 Waaŋmátɩ wɛ bɩtɛ́ nɛ́,

ngɛ waanyáa ikpí Bɛ́ɛnɩ-Yáámíínu ɩ́na yɩ babáázɩ wíídi.

15 Ngɛ ɩ́na baaganáa beegbíriki ɖamá ɖʊɖɔ na wíídi.

Ńna gɛ bɛlɛ́ bána yɩ baazʊ́ʊ faawɩ́ɩ lám.

Farawʊ́na wánÿaá Yaakúbu sɩsɩ ɩ́kɔnɩ Mɩ́sɩra

16 Wúro tɩtɩŋa waanɩ́ɩ sɩsɩ Ísifu igoobíya wɔɔgɔ́nɩ Mɩ́sɩra.

Ngɛ tɔ́m tɩḿ tɩɩbá tɩlá wúro tɩtɩŋa na ɩdɛ́ɛ awóronbíya niíni.

17 Ngɛ wúro waayáa Ísifu ɩtɔ́ yɩ sɩsɩ:

«Feeri ngoobíya sɩsɩ bɔ́kpɔɔ kíɖíídi babɩ́sɩ Kanáanɩ

18 bɔkɔ́gbɔ́ɔ bajaa na bɛdɛ́ɛ ɩyáálɩ bɔkɔ́nɩ mɔ́jɔ́ cé.

Mánváa wɛ Mɩ́sɩra laadɔ́ɔ kífeńga nɛkɛ́rɛ-daá bɔcɔ́ɔ boyuú kíɖíídi kífeńdi.

19 Na ndásɩ nvééri wɛ sɩsɩ bóyúú Mɩ́sɩra cé tuuríni natɩ́rɩ bɔkɔ́gbɔ́ɔ́ná bajaa na bɛɖɛɛlɩnáa na bebíya.

20 Bákatáńvɔrɔ́sɩ bewenbé sɩsɩ sɩ bakágʊ́rʊ́ bekéyéle bagbɩná.

Káma,

sɩ bɔkɔ́nɩ cé ɖɔ́ nɛ́,

Mɩ́sɩra laadɔ́ɔ rɩ́ŋa-dɛ́ɛ ɖɔ́ɔ́lɛ cɔɔ́ɔ na bɔjɔwʊ́ʊ.»

21 Ngɛ Israyɛ́ɛlɩ-dɛ́ɛ bíya waalá wenbí bɔɔdɔ́ wɛ nɛ́.

Ísifu waalɩzɩ́ tuuríni icéle igoobíya,

ńŋɩnáa wenbí wúro wɔɔdɔ́ yɩ bɩ nɛ́;

ɩfa wɛ ɖʊɖɔ bɛdɛ́ɛ guzúúrí.

22 Ngɛ waava igoobíya báa awéní jíńgáárɩ́ tóko kʊ́ɖʊmʊ́ʊ‑kʊ́ɖʊmʊ́ʊ.

Wɔɔgɔ́nɩ sɩ ɩkává inewú Bɛ́ɛnɩ-Yáámíínu nɛ́,

tɩrɔ natʊ́nʊ́wá gɛ waava ɩlɛ́.

Sɩ ikúti ɩtásɩ yɩ nɛ́,

ngɛ waava yɩ wɛ́ kákpaanɩɩ́nʊwá (300)-dɛ́ɛ tɩmɛ́rɛ liideé.

23 Bɩlɛ́ bibaasí,

ngɛ waaɖʊ ɩjaa Mɩ́sɩra kpɩná kífená ɩsʊ́ʊ kpangbásɩ abaaláa sɩrɔ fuú;

ɩɖʊ kíɖíídi,

kpɔ́nɔ́,

na kíɖíídi ndɩ‑ndɩ ɖʊɖɔ ɩsʊ́ʊ kpangbásɩ aláa fuú sɩsɩ bóbóná bekéjéle ɩmʊ́ ɩjaa sɩsɩ ɩdɛ́ɛ nɩ́bááwʊ guzúúrí nbɩlɛ́.

24 Bɩɩdɛ́ sɩ bɛɖɛ́ɛ nɛ́,

ngɛ waabásɩ wɛ sɩsɩ bókoyóo nɩ́bááwʊ.

Ngɛ wɛɛjɛ́ wɛ bɛɖɛ́ɛ.

25 Ngɛ baagʊrʊ́ Mɩ́sɩra hálɩ Kanáanɩ laadɔ́ɔ-daá bɔkɔ́mɔ́ɔ́ná bajaa Yaakúbu.

26 Baadála nɛ́,

ngɛ bɔɔgbɔ́ɔ bɩlɛ́ befééri bajaa sɩsɩ:

«Ísifu wɛ weezuú-daá,

ɩdasɩ́;

hálɩ ɩlɛ́ ɩɖɔ́kɩná na kʊ Mɩ́sɩra rɩ́ŋa-dɛ́ɛ kowúrátɩ.»

Beevééri bajaa bɩlɛ́ nɛ́,

bɩdatáńveeri ɩlɛ́ natɩ́rɩ,

ɩdafa wɛ toovonúm.

27 Ngɛ bɔɔgbɔ́ɔ wenbí bɩrɩ́ŋa kpátáá Ísifu weegéveeri wɛ sɩsɩ béfeeri yɩ nɛ́ befééri yɩ.

Ngɛ baawɩ́lɩ yɩ tuuríni wentí Ísifu weegéjéle wɛ sɩsɩ bɔ́kɔ́ná bɔkpɔɔná yɩ nɛ́.

Ńnaamʊ́ gɛ bajaa Yaakúbu Israyɛ́ɛlɩ waagba ɖóni.

28 Ngɛ sɩsɩ:

«Óo,

móbú Ísifu wɛ weezuú-daá yaá.

Bɩ́katáńgɩlɩ́ ɖɔɔmɩ́nɩ,

mónboɖé máázɩ́rɛ ilósi yɩ naanɩ́ mázɩ́m ɩtála.»