Matiyu 9

Ɛnza ŋwɛ́ɛn cɛ sénvaaniman nɔ́ lákɛɛnya

Ɛnza ŋé í yɛ́ɛ Kúun ŋó lɔ kɛ í kwɔ́sɛɛ bhá ó ɲán dɔ́ o mán a fɛso Kapɛnamu. 2 Mɔɔn lɔ́ lúu nan cɛ lɔ́ lé a saala, o cɛ ó sé ŋólu tɛ́wɛɛ fáa a man. O yaangalotɔ ó lánin ndɛ́ɛ gbasa o ka. Ɛnza ŋé a yé kó ó mɔɔn ólu wɛɛ lá ale la mínngɛ, aa fɔ kuugba ó yɛ kó: «Nyénjɛ i lɔ́ja, i yɛ́ yúumu ólu wɛ́ɛ yafa i mán!» 3 O fɔ́nin ŋó kwɔ, sɛliya kaamɔɔn lɔ́ lúu fɔ í kɔ́ɔnnɔn téeman kó: «Cɛ míin wɛ́ɛ Ala tɔ́ɔ ó cáan!» 4 Ɛnza ŋé bhɔ́ i kɔɔnnɔnkan ŋo ɲánle. Aa fɔ i yɛ kó: «Mínnɛɛn le kósɔn míliya yóo nzúu miin núu a kɔ́ɔnnɔn? 5 A fɔ ó kó: ‹I yɛ́ yúumu ólu wɛ́ɛ yafa,› wáman kɛ́ fɔ a yɛ́ kó: ‹I wíi kɛ́ táamankɛ,› o kóman fyáa ó lɔ́, a mínnɛɛn lé fɔ a dí? 6 Waa ní fɛ́ ké aa lɔ kó sé é mɔɔn Dhyénjɛ ó yɛ kɛ́ mɔɔn yɛ́ yúumu ó yafa kɛ́ tó dínɲan lɔ́.» O lɔ, aa fɔ kuugba ó yɛ́ o lɔ kó: «Ní fɔ́la i yɛ́, í wíi kɛ́ í yɛ́ gbasa ó tá kɛ́ táa lúman.» 7 Cɛ óo í wíi kɛ táa a fɛ́taa. 8 Yaman ó ɲán é lɔ o kó ó lɔ́ mínngɛ, i man é sháan gbúnigbukɛ. Ii Ala tando, kɛ a kún ngɛ́ o sé o súu o dí lé mɔɔndhye ŋólu mán.

Ɛnza ŋé Matiyu kíila

Maki 2.13-17; Luka 5.27-32

9 Ɛnza ŋé bhɔ́ o ywáa ó lɔ kɛ táa. A tínminndɔ óo Matiyu tɔ́ɔ lɔ síininndɛ́ɛ nísɔɔnmyaanbhaa ólu yɛ́ bháalakɛlaa ó lɔ́. Aa fɔ o cɛ ó yɛ kó: «Bhyáa ngwɔ́!» Matiyu é i wíi kɛ í bhyáa a kwɔ.

10 Kwɔ́ o la, Ɛnza ndɛ́ɛ lɔ́min kɛ́ Matiyu yɛ́ bhó ŋó lá, nísɔɔnmyaanbhaa shɛ́ɛman óni kóyoongɛbhaa shɛ́ɛman gbɛ́ɛ lúu nan í síi ni ale ní a yɛ kaamɔɔndhye ŋolu fɛ́. 11 Falizɛn ŋólu ɲán é lɔ o kó ó lɔ́ mínngɛ, ii fɔ Ɛnza ɲɛn kaamɔɔndhye ŋolu yɛ kó: «Mínnɛɛn le kósɔn a kaamɔɔncɛ ni nísɔɔnmyaanbhaa olu ní kóyoongɛbhaa olu lɔ́minkɛla kéene?» 12 Ɛnza ŋé o dhyáa ŋó myɛ́n mínngɛ, aa fɔ kó: «Mɔɔn mínnu kɛ́ɛnyanin ɲé, ólu manko tɛ́ lɔɔtɔlɔ lá, yangalobhaatɔ o léelu manko é lɔɔtɔlɔ lá. 13 Ala é fɔ a saaninkan ŋo lɔ kó ní hínnɛn le fɛ́, ndɛ́ faanlɛɛ fɛ́. Áa táa í míli o kóman ólu mán. Né mán nan mɔɔnteenin ŋólu kíila, waa née nan yuumutɔ o léelu kíila.»

Ɛnza ŋé dhyáa mín nvɔ sún ŋo tá fa nvɛ́

Maki 2.18-22; Luka 5.33-39

14 Yaya yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu í mángbaa o lé lɔ́ Ɛnza nan kɛ a manɲaankɛ kó: «Mínnɛɛn le kósɔn án nee ní Falizɛn ŋólu sún nonan swáaswaa, ké ile ni í yɛ́ kaamɔɔndhye olu tɛ́ sún nonan?» 15 Ɛnza ngó i yɛ kó: «Kwɛ́ɛnkwaa o cɛ ó tɛ́ɛcɛ olu tɛ́ sé í ɲán lasiila ké i lé ní kwɛ́ɛnkwaa o cɛ óo ywáa kée nɔn lɛ! Waa ló nɔ́ yáa sé, kwɛ́ɛnkwaa o cɛ ó yáa bwási i lá, i yáa súnno.

16 Mɔɔn sí tɛ́ sé faani kɔɔ ó lábɛɛnan faaninguun ngwáa o la, kɛ mansɔɔ o faaninguun ngwáa ŋó yáa fáanin kɔɔ ó ywáa lɔ́ fála tó jáan ó tɔ́ é bwóɲan. 17 O kwɔ, mɔɔn tɛ́ lɛ́zɛnnji kwáa kɛ́la bhwée kɔɔ ó kɔ́ɔnnɔn, ni ó kɛ́ kɛ, bhwée ó yáa cé tó lɛ́zɛnnji óo bwɔ́ lúuman, ké bɔɔn wɛ́ɛ kɛ́ bhwée ó lɔ́ lé wé. Wáa mɔɔn é lɛ́zɛnnji kwáa ó kɛ́la bhwée kwáa óle kɔ́ɔnnɔn, tó i bɛ́ lamalanin ŋé tó.»

Ɛnza ŋwɛ́ɛn káakwo yaangalotɔ lɔ́ lákɛɛnya óni kɛ síngbiinin nɔ lákuun

Maki 5.21-43; Luka 8.40-56

18 Ɛnza ŋé tó kómanla i yɛ tó Yawudhyaa kunndii lɔ́ é í kunnanbhɔ. Aa í kúnmɛɛn nɔ́kɛɛ Ɛnza ngɔɔ kɛ fɔ kó: «Nyémuso wɛ́ɛ saya kɛ́ kwáa kwáa le nín, wáa dyɛn íi táa í bhóo lá a ka. O kɛ́ kɛ́ a yáa kúun.» 19 Ɛnza ŋé í wíi tó ale ní a yɛ kaamɔɔndhye ŋolu bhyáa cɛ ó kwɔ. 20 O lɔ́ muso lɔ tɛɛ i cɛ́man, mín ŋán káakwo tɛ tɛ wɛɛla tó a wɛɛ kɛ a lá yangalo le Kanbiini sanɲin tá ni fyáa. O muso óo í mángbaa Ɛnza nán a kwɔ́man kɛ í bhóo túu o yɛ́ deeke o lágboo o lá. 21 Kɛ mansɔɔ, a tɛɛ fɔ́la í kɔ́ɔnnɔn lé kó: «Ni ngɛ́ sé móo túula a yɛ deeke o lá, ɲáan kɛ́ɛnya.» 22 Ɛnza ŋé í kwɔ́ yɛ́ɛman, a ɲan é lá muso ó ka, tó aa fɔ a yɛ kó: «Í kɛ́nan sháan, nyémuso! Í lɔ́ja, i yɛ́ lánanya ó wɛ́ɛ í lákɛɛnya.» O wáati kée ŋó lɔ, muso óo kɛ́ɛnya.

23 Ɛnza no nin ngwɔ́ Yawudhyaa kunndii ó bhóo bhónan, aa yaman yé yénɔn: O lɔ́lu tɛ́ɛ fyóo fɔ́la, i lɔ gbɛ́ɛlu tɛ́ɛ saankasi kɛ. 24 Aa fɔ i yɛ kó: «Áa bhɔ́ kɛ́ɛnman, síngbiinin ŋo sayakɛnin ndɛ́, aa sunnɔɔn le lɔ.» Wáa ii yɛ́ɛbhɔ Ɛnza nɔn. 25 Yaman oo bhɔ́ kɛ́ɛnman wáati mínnɔn, Ɛnza ŋé lo sibho ŋo la kɛ síngbiinin ŋo tá a bhóo mán tó síngbiinin ŋoo í wíi. 26 O kó óo bhúubhɛɛ o só ó lánga ŋo ywáa bɛ́ lɔ.

Ɛnza ŋwɛ́ɛn fyóondɔ fyáa ɲánlaka

27 Ɛnza ŋé bhɔ́ o ywáa ó lɔ, a táatɔ óle, fyóondɔ fyáa é táa a kwɔ́ kɛ táa gbáa né kó: «Manɲwaan án nan, Laula Bhɔ́nzɔ o!»

28 Ɛnza ŋé lo bhó ŋó la, fyóondɔ ŋólu í mángbaa a lá tó aa i manɲaankɛ ko: «A lánin ŋé la óo née sé a ɲán o lakala a?» Ii a yawi kó: «Ɔɔn, Mantii o.» 29 Oo kɛ́ mínngɛ aa í bhóo túu i ɲán ólu la tó kɛ fɔ kó: «Kɛ́ kéeɲan ní á yɛ lánanya ó lé, a ɲán o a í láka!» 30 I ɲan o í láka. Ɛnza ŋé fɔ i yɛ kɛ a mangbɛya kó mɔɔn sí kɛ́nan lɔ ŋóo ale lée i ɲan olu laka. 31 Wáa i bhɔ́nin ngwɔ́ kɛ́ɛnman, ii kóman mɔɔn olu yɛ́ cɛ́bɛ cɛ́bɛ lɔ Ɛnza ndá fán nvɛ́ o lánga ŋó lɔ.

Ɛnza ŋwɛ́ɛn bhóbhocɛ lɔ lákoman

32 I taatɔ óle, ii nan cɛ lɔ́ lé Ɛnza ɲɛn, Lámansa yóo né tɛ́wɛɛ o cɛ ó kɛ́ bhóbho le. 33 Ɛnza ŋé o lámansa yóo ŋó gbɛ́ ndɛ́nmɛn, bhóbhocɛ oo kóman. O kó óo bɛ́ kawakoya yaman o lɔ fɔ́ ii fɔ́la kó: «Káwananngo súu miin mán kɛ́ Izalayɛli kɔ́ɔ bhá!» 34 Wáa Falizɛn ŋolu tɛ́ɛ táa fɔ le kó: «Lámansa yóo ŋólu kunndii ó lé bháaka lɔ, tó aa lámansa yóo ŋólu gbɛnan!»

Yaman o mánɲwaan wɛ́ɛ lo Ɛnza nɔn

35 Ɛnza ndɛ́ɛ sóba ólu ní só dhyénin ŋo bɛ́ lɔyaalala kɛ táa mɔɔn olu kála né sɛ́ɛbho ŋólu la, óni kɛ táa Ala yɛ́ mansaya ó sanmankanmɛɛ ó láse lé, o kwɔ, a tɛɛ yangalo bɛ́suu lákɛɛnyala. 36 Aa yaman o yé mínngɛ i mánɲwaan é lo a lɔ, kɛ mansɔɔ i mansɛɛnin né tɛɛ, óni kɛ i yée tɛ́ɛ óyoo kunnansiibhaa tɛ́ saa mínnu la. 37 Óo kɛ mínngɛ aa fɔ a yɛ kaamɔɔndhye ŋolu yɛ kó: «Sunman ndɛ́ɛ tá o waa sháa, waa bháalakɛbhaa ólu man nzháa. 38 Óo lɔ mínngɛ áa sɛɛntii ó dɛ́li ké aa bháalakɛbhaa ólu bhyáa kɛ́ táa a yɛ́ sunman ŋó tɛ́ɛ.»