Ɩsaáka woobó ɩkɔ́jɔ́ɔ wúro Abɩmelɛ́ɛkɩ-dɛ́ɛ tɛ́ɛ́dɩ-daá
26
1 Ibrahím-dɛ́ɛ sáátɩ gɛ,
nyɔɔ́sɩ nasɩ́rɩ waazɩ́ŋ sɩlá.
Sɩlɛ́ sɩbaasí gɛ kɩ́fasɩ waazʊ́ʊ tɛ́ɛ́dɩ ɖʊɖɔ.
Ngɛ Ɩsaáka waagʊrʊ́ ibó Filisitíi ńba-dɛ́ɛ wúro Abɩmelɛ́ɛkɩ-jɔ́ Gɩráarɩ tɛ́ɛ́dɩ-daá.
2 Ngɛ Ɖádʊ́ʊ Ɩsɔ́ɔ waaɖʊ ɩlɩ́ɩ ɩrɔɔzɩ́ ɩtɔ́ yɩ sɩsɩ íkokuti ɩbɩ́sɩ Mɩ́sɩra;
sɩsɩ ɩ́wálɩ́ laadɔ́ɔ wenká ɩmʊ́ sɩ ifééri yɩ sɩsɩ ɩcɔ́ɔ kadaá nɛ́ kadaá.
3 Ngɛ sɩsɩ:
«Cɔɔ laadɔ́ɔ kana kadaá cé,
mánzɩŋ́ nyɔ́wɔ́rɔ́,
bɩka maɖʊ nya alɩbáráka.
Nyána nyógutoluú-dɛ bíya gɛ sɩ mava laadásɩ sɩna sɩrɩ́ŋa.
A máálá bɩlɛ́,
wenbí móóɖúu mazɩ́ɩ njaa Ibrahím nɛ́ gɛ máálá bɩlɛ́.
4 Ménÿelíi nyébíya‑bíya ɩbá bɔɖɔ́ɔ nyazɩ wɩlásɩ bɩlɛ́,
mava wɛ laadásɩ sɩna sɩrɩ́ŋa.
Bɔrɔɔzɩ́ gɛ sɩ mabaná maɖʊ ɖúúlínya laadásɩ rɩ́ŋa-dɛ́ɛ ɩráa alɩbáráka.
5 Káma,
Ibrahím waanɩ́ɩ mɔ́nɔ́ɔ́,
ifu mɛ́dɛ́ɛ wɛ́ɖɛ,
ɩlá mɛ́dɛ́ɛ mará-rɔɔzɩ́.»
6 Ɖádʊ́ʊ Ɩsɔ́ɔ wɔɔdɔ́ bɩlɛ́ nɛ́,
ngɛ Ɩsaáka waawalɩ́ ɩcɔ́ɔ Gɩráarɩ tɛ́ɛ́dɩ-daá.
7 Ɩwɛ ńnaamʊ́ nɛ́,
ɩ́na ɩɖɛɛlʊ́ gɛ,
ngɛ tɛ́ɛ́dɩ tɩḿ tɩdaá ɩráa wɛ bɔ́nbɔɔzɩ́ yɩ alʊ́ ɩmʊ́ ɩdɛ́ɛ tɔ́m.
A bɔɔbɔ́ɔ́zɩ yɩ,
wónbusí gɛ sɩsɩ ɩmʊ́ inewú gɛ;
ídéndisi sɩsɩ ɩɖɛɛlʊ́ gɛ yɩ.
Wɛ́nnyɛ́m sɩsɩ ɩlɛ́ ɩbá ɩjɔɔ́ɔ kazɔ́ɔ nɛ́,
bɔ́kɔkɔ́nɩ bakʊ ɩmʊ́ ɩrɔɔzɩ́.
8 Tɔ́ɔ,
Ɩsaáka wɔɔjɔ́ɔ tɛ́ɛ́dɩ tɩḿ tɩdaá gɛ ilééri.
Wɩ́rɛ Filisitíi ńba-dɛ́ɛ wúro Abɩmelɛ́ɛkɩ wɛ wɛ́nbɛɛŋnáa tókóró nɛ́,
ngɛ woolósi yɩ ɩbá ɩwɛ wánjɩnáa ɩɖɛɛlʊ́ Rebééka ɩmʊ́.
9 Ngɛ wúro weedíri bakáyáa yɩ sɩsɩ:
«Nbá nɖɛɛlʊ́ nbɩlɛ́;
bɩɩlá nŋɩ́nɩ́ gɛ nyɔ́ndɔ́m sɩsɩ nyénewú.»
Ngɛ Ɩsaáka sɩsɩ:
«Aa,
mɛ́nnyɛ́m sɩsɩ ɩrɔɔzɩ́ bɔ́kɔkɔ́nɩ bakʊ ma;
bʊrɔɔzɩ́ gɛ mánŋmatɩ́ bɩlɛ́.»
10 Ngɛ wúro Abɩmelɛ́ɛkɩ sɩsɩ:
«We gɛ nyáálá ɖáa bɩlɛ́.
Buroogúti bilééri cʊ́kɔ gɛ naárʊ ɩraajáa nɖɛɛlʊ́,
bɩ́tabɩ́sɩ ɖáa tɔ́m tá.»
11 Ngɛ wúro Abɩmelɛ́ɛkɩ weeyéle bɔbɔ́ɔ tɛ́ɛ́dɩ rɩ́ŋa-daá sɩsɩ:
«Weení ɩrɩ́ŋa bɩɩjɩ́ yɩ ɩɖʊ nʊ́ʊ́nɩ Ɩsaáka yáá ɩɖɛɛlʊ́ Rebééka-rɔɔzɩ́ nɛ́,
bʊdʊ́ʊ weezuú fɛ́yɩ́.»
12 Bɩbɩ́nɩ ɩmʊ́ gɛ Ɩsaáka waavára fásɩ tɛ́ɛ́dɩ tɩḿ tɩdaá.
Wɔɔgɔ́nɩ sɩ ɩlɩzɩ́ kíɖíídi nɛ́,
wenbí wooɖúu nɛ́ bɩdɛ́ɛ nɩɩ́nʊ́wá gɛ waalɩzɩ́.
Ɖádʊ́ʊ Ɩsɔ́ɔ waabá gɛ ɩɖʊ yɩ alɩbáráka.
13 Ɩdɛ́ɛ ɖɔ́ɔ́lɛ woogúti ɖɩbamáa kpáa ɩsɔ́ɔ́dáá;
biiyéle ɩbá ɩbɩ́sɩ ɖɔ́ɔ́lɛ-dʊ́ʊ.
14 Ɩwɛná fééni,
namɩ́nɩ,
na náánɩ ɖabata.
Bɩka ɩwɛná yomáa ɖabata.
Ɩsaáka weeɖi keɖiyá ɩ́na wúro Abɩmelɛ́ɛkɩ
Ńna gɛ Filisitíi ńba waalɩzɩ́ ɩzɩ́rɛ batɩ́nɩ ɩrɔ.
15 Ɩjaa Ibrahím waavʊ́ńbáa lɔkɔwá wentí sáa wenkí ɩvʊnwɛ weezuú-daá nɛ́,
beegíli bosúúri tɩrɩ́ŋa.
16 Ngɛ wúro Abɩmelɛ́ɛkɩ wɔɔdɔ́ Ɩsaáka sɩsɩ:
«Nyɔ́jɔɔ́ɔ ɖɔ́ nɛ́,
nyáágɩ́lɩ ɖáa ɖóni,
bɩlɛ́ nɛ́,
asée ɖé gɛ ngʊrʊ́ ɖɛ́dɛ́ɛ cé.»
17 Ngɛ Ɩsaáka waagʊrʊ́ bɛdɛ́ɛ ńna ɩɖɛ́ɛ hálɩ Gɩráarɩ-dɛ́ɛ bɔkɩrɛ-daá ikózuu,
ɩcáŋ ɩcɔ́ɔ ńnaamʊ́.
18 Ngɛ woogóózi lɔkɔwá ɩjaa fʊnwɛ gɛ waabáa tɩ na Filisitíi ńba isúúri tɩ nɛ́.
Ngɛ waava tɩ yɩrá ɩjaa waavʊ́ńváa tɩ nɛ́.
19 Ɩdɛ́ɛ yomáa waadásɩ babáa lɔkɔ nakɩ́rɩ bɔkɩrɛ-daá nɛ́,
ngɛ baalɩ́ɩ lɩɩrɛ́ neɖére-rɔ.
20 Ngɛ lɔkɔ kɩḿ kɩdɛ́ɛ tɔ́m wɔɔgɔná bána Gɩráarɩ-dɛ́ɛ fʊ́ńdɩ kpɩná ketiráa ŋmatɩrɛ.
Bɛlɛ́ sɩsɩ bɛḿ badɩɩná lɔkɔ.
Ngɛ Ɩsaáka waava lɔkɔ kɩḿ yɩ́ɖɛ sɩsɩ:
«Esɛ́ɛkɩ,»
bugutoluú sɩsɩ:
Bɩɩgɔná ŋmatɩrɛ.
Káma,
baajáa ɩmʊ́ ŋmatɩrɛ.
21 Bʊwɔ́rɔ́ nɛ́,
baadásɩ babáa nakɩ́rɩ,
ngɛ kɩlɛ́ ɖʊɖɔ kiidóyoozi wɛ.
Ngɛ waava kɩlɛ́ yɩ́ɖɛ sɩsɩ:
«Sitináa,»
bugutoluú sɩsɩ:
Bɩɩgɔná sitáánɩ.
22 Ngɛ baalɩ́ɩ ńna botóbolí ɖeelí babáa nakɩ́rɩ ɖʊɖɔ.
Kɩlɛ́ kɩjɔ́,
yowú talá.
Ngɛ waava kɩlɛ́ yɩ́ɖɛ sɩsɩ:
«Rehɔbɔ́ɔtɩ,»
bugutoluú sɩsɩ:
Faɖáma.
Ngɛ sɩsɩ Ɖádʊ́ʊ Ɩsɔ́ɔ weeyéle ɖɩfɛ́ɛ́zɩ;
bɩka ɖábámáa tɛ́ɛ́dɩ ɖíi.
23 Ngɛ waagʊrʊ́ ńnaamʊ́ ɩkpa ná Bɛrɩsebáa ɩkɔ́jɔ́ɔ.
24 Waadála ńnaamʊ́ nɛ́,
bɩwɩ́rɛ ɖɩḿ ɖɩdɛ́ɛ nuvoowú-daá gɛ Ɖádʊ́ʊ Ɩsɔ́ɔ waaɖʊ ɩlɩ́ɩ ɩrɔɔzɩ́ ɩtɔ́ yɩ sɩsɩ:
«Mánáábɩ́lɛ́ njaa Ibrahím-dɛ́ɛ Ɩsɔ́ɔ,
bɩ́kalá nya nɩdáárɛ,
mázɩ́ŋɛ́ɛ nyɔ́wɔ́rɔ́.
Mɛ́dɛ́ɛ bɔwʊtá-dʊ́ʊ Ibrahím-rɔɔzɩ́,
mánɖʊ́ʊ nya alɩbáráka meyéle nlʊ́rʊ bɩlʊ́rʊ bʊɖɔ́ɔ.»
25 Ngɛ waama sarɔ́ɔ ɖaalanɖɛ́ ɩyáa Ɩsɔ́ɔ ɩmʊ́ ɩyɩ́ɖɛ sɩsɩ:
Ɖádʊ́ʊ Ɩsɔ́ɔ;
ɩcáŋ isúu ijókúre ńnaamʊ́.
Ngɛ iyomáa waabáázɩ lɔkɔ báádɩ ńna ɖʊɖɔ.
26 Bɔwɛ ńna gɛ wúro Abɩmelɛ́ɛkɩ na ɩɖɔndɩ Ahuzátɩ na wúro Abɩmelɛ́ɛkɩ ɩmʊ́ ɩdɛ́ɛ sɔ́ɔ́jawá-dɛ́ɛ kʊ́bɔnɩ́ Pɩkɔ́ɔlɩ baagálɩɩ Gɩráarɩ bɔkɔ́nɩ sɩ bɛsɛ́ɛ yɩ.
27 Ngɛ Ɩsaáka wɔɔbɔ́ɔ́zɩ wɛ sɩsɩ:
«Kʊ́bɔnáa,
mɩ́nyɔ́ɔ́ nɖɔ́ mɩ́dánvʊnjaa ma,
ɩkʊrʊ́ ɩkɔ́ɖɔ́ɔ ma mɩ́dɛ́ɛ;
bɩlɛ́ nɛ́,
wentí-rɔɔzɩ́ gɛ mɩ́ɩ́gɔ́nɩ sɩ ɩna ma.»
28 Ngɛ bɛlɛ́ boobúsi yɩ sɩsɩ:
«Ɖáábá ɖusúlu ɖɩbɛ́ɛ nɛ́,
ɖááná sɩsɩ Ɖádʊ́ʊ Ɩsɔ́ɔ ɩbá ɩzɩ́ŋɛ́ɛ nyɔ́wɔ́rɔ́.
Biiyéle ɖɔ́ɔ́jɔ́ɔ ɖɩŋmátɩ sɩsɩ bɩmɔɔ́na keɖiyá ɩcɔ́ɔ ɖána nya ɖɔ́lɔ́wʊ́táá.
Bɩlɛ́ nɛ́,
ɖɔ́zɔɔlɛ́ɛ ɖána nya ɖiɖi keɖiyá.
29 Nyányɩ sɩsɩ nyɔ́ɔgɔ́jɔɔ ɖɔ́lɔ́wʊ́táá nɛ́,
ɖádábá ɖɩlá nya nɔwɛ́ya nakɩ́rɩ;
kazɔ́ɔ riké gɛ ɖáálá nya,
ngɛ na alehééri gɛ ɖééyéle ngágʊ́rʊ́ na ɖɛ́dɛ́ɛ.
Bɩlɛ́ nɛ́,
nyɔ́ɔ́ weení Ɖádʊ́ʊ Ɩsɔ́ɔ waaɖʊ nya alɩbáráka nɛ́,
mʊná sɩsɩ ńdánlaḿ ɖáa nɔwɛ́ya.»
30 Ngɛ Ɩsaáka waabá iɖi wɛ jíńgáárɩ́ kʊ́bɔnbɔńgɩ babá beɖi,
bɔnyɔ́ɔ.
31 Kiivé tɛ́ɛrɛ́ nɛ́,
ngɛ booɖuuná ɖamá.
Bɩɩdɛ́ nɛ́,
ngɛ bɛḿ baagbɩ́ɩ́rɩ bakʊrʊ́ na alehééri;
Ɩsaáka ɩcáŋ ɩsɛ́ɛ wɛ bɛɖɛ́ɛ.
32 Bɩdɛ́ɛ wɩ́rɛ ɖɩḿ ɖʊɖɔ gɛ Ɩsaáka ɩmʊ́ ɩdɛ́ɛ yomáa wɔɔgɔ́nɩ befééri yɩ sɩsɩ lɔkɔ wenkí bɛḿ bɔwɛ bánbaá kɩ nɛ́,
bɛḿ baalɩ́ɩ lɩ́m-rɔ.
33 Ngɛ bagʊ́bɔnɩ́ waava lɔkɔ kɩḿ yɩ́ɖɛ sɩsɩ:
«Sibeyáa,»
bugutoluú sɩsɩ:
Ɖuunáa.
Biiyéle baabɩsɩná tɛ́ɛ́dɩ tɩḿ bánÿaá hálɩ na sinje sɩsɩ:
«Bɛrɩsebáa,»
bugutoluú sɩsɩ:
Ɖuunáa-dɛ́ɛ lɔkɔ-dɛ́ɛ tɛ́ɛ́dɩ.
Ísááwʊ-dɛ́ɛ alʊ́ kpɔwʊ́ʊ-dɛ́ɛ tɔ́m