Ɩsɔ́ɔ woonúúdi Sodɔ́ɔmɩ tɛ́ɛ́dɩ bɩka ɩlɛ́ɛ Lɔ́ɔtɩ
19
1 Ɖaanɩ́ŋa-rɔ bɩlɛ́ gɛ Ɩsɔ́ɔ-dɛ́ɛ malááyɩ́kawá bɛlɛ́ bɛlɛ́ɛ́nɩ́ baadála Sodɔ́ɔmɩ.
Bɩlɛ́ bɩdɛ́ɛ sáátɩ,
Lɔ́ɔtɩ ɩlɛ́ ɩwɛ ɩjɔɔ́ɔ tɛ́ɛ́dɩ-daá ɖaazʊʊnáɖɛ.
Sáátɩ wenkí waajáŋ ikólosi wɛ ɖɔ́ nɛ́,
ngɛ waanyʊʊ́ ɩkʊrʊ́ ibó ɩkázɩŋ wɛ.
Waadála bɔjɔ́ nɛ́,
ngɛ weedí ɩbála ifu adɛ baazá-daá
2 ɩtɔ́ wɛ sɩsɩ:
«Kʊ́bɔnáa,
máávɩ́nɩ mɩ́ɩ,
ɩlá suúru ibó iɖóo mɛ́dɛ́ɛ.
Bánváa mɩ́ɩ lɩ́m ɩsáŋ mɩ́nʊvɔ́,
bɩka ceré tɛ́ɛrɛ́ nɛ́,
ɩlɩ́ɩ ɩkpɔ́ɔ mɩ́nɩ́bááwʊ.»
Ngɛ bɛlɛ́ boobúsi yɩ sɩsɩ:
«Aayɩ́,
ɖánvɩnɩ́ kadɔ́ɔ-daá ɖɔ́.»
3 Amá,
Lɔ́ɔtɩ waabá ɩcáárɩ wɛ ɖɔ́,
hálɩ bɛtɛ́ betísi basʊ́ʊ ɩdɛ́ɛ.
Baadála nɛ́,
ngɛ baalá wɛ kíɖíím,
balá wɛ kpɔ́nɔ́ kɩ́dángbáa nɛ́,
beɖi bɔnyɔ́ɔ.
4 Badatanvɩnɩ tá gɛ Sodɔ́ɔmɩ ńba wɔɔgɔ́nɩ balára bamɩlɩná ɖɔɔ́;
kpɛdɩ́ ngbɔ́ɔ tɛ́ɛ́dɩ nɔɔ́-nɔɔ́ afobivaláa bɩlɛ́ hálɩ ábɔ́náa wɔɔgɔnɩ ná barɩ́ŋa balára bamɩlɩná ɖɔɔ́.
5 Ngɛ baayáa Lɔ́ɔtɩ bɔtɔ́ yɩ sɩsɩ:
«Nyɛ́dɛ́ɛ ɩgɔma baazʊ́ʊ nyɛ́dɛ́ɛ cé nuvoowú kɩna nɛ́ bɔwɛ lé,
yaa wɛ bakálɩɩ;
ɖɔ́zɔɔlɛ́ɛ sɩ ɖiɖooná wɛ.»
6 Ngɛ Lɔ́ɔtɩ waagálɩɩ ɩsɩ́ŋ ɩdɛ́ɛ ɖaḿ wɔnɔɔ́,
ɩbɩsɩná tará ɩtɔ;
7 ngɛ wɔɔdɔ́ wɛ sɩsɩ:
«Mogoobíya,
máávɩ́nɩ mɩ́ɩ,
iyéle lakásɩ sɩ ɩlá sɩ ɖɔ́ nɛ́;
8 mɔ́wɛná aléewá náálɛ badaá naárʊ waasɩ abaalʊ́ nɛ́,
mángalɩɩnáa yɛ mejéle mɩ́ɩ ɩlaná yɛ wenbí mɩ́zɔɔlɛ́ɛ nɛ́.
Amá,
bɩɩga ɩráa abaaláa bɛlɛ́ɛ́nɩ́ baazʊ́ʊ mɔ́jɔ́ ɖɔ́ nɛ́,
bɔwɛ mánʊ́ʊ́zɩ-daá gɛ.
Bɩlɛ́ nɛ́,
ɩ́kalá wɛ nabʊ́rʊ.»
9 Ngɛ boobúsi yɩ sɩsɩ:
«Lɩɩ ńnaamʊ́;
nyɔ́ɔ́ nyɛ́gɛ́ɛ ɩgɔm gɛ nyóógúti nyɔ́zɔɔlɛ́ɛ sɩ nɖi kʊ́bɔńdɩ?
A ńdéfére,
bɩ́nnɩɩ́ nya bɩkɩ́lɩ wɛ.»
Ngɛ bɛɛvɛdɩ́ yɩ ɖóni-ɖóni bacáŋ bɛɖɛ́ɛ sɩ bɔyɔ́ tará.
10 Ńna gɛ malááyɩ́kawá bana bɛɛgbɛdɩ́ bɔlɔ nʊ́ʊ́zɩ banára Lɔ́ɔtɩ basʊʊná bɔjɔ́ bokuná tará bɔtɔ.
11 Ngɛ baaɖʊ ɩráa bana barɩ́ŋa bazɩ́ŋɛ́ɛ ɖɔɔ́ wɔnɔɔ́-jɔ́ nɛ́ njɛ́ńdɩ;
kpɔɔ bíya hálɩ kʊ́bɔnáa,
badabɩ́ɩ́zɩ bacáa bana ɖaḿ wɔnɔɔ́ ɖɩdáarɛ.
12 Ngɛ malááyɩ́kawá bana bɛlɛ́ɛ́nɩ́ bɔɔbɔ́ɔ́zɩ Lɔ́ɔtɩ sɩsɩ:
«Nyóógúti nyɔ́wɛná naárʊ ɩgɛ́ɛ ngoobú ɩwɛ tɛ́ɛ́dɩ-daá cé yáá wé:
bɩɩlá nbiyaalɩnáa,
nwɛɛlɩnáa,
yáá nmɩɩdɩnáa;
wenbí bɩrɩ́ŋa nyádanwɛná bɩ bʊwɛ tɛ́ɛ́dɩ tɩna tɩdaá nɛ́,
bɩrɩ́ŋa bɩ́lɩɩ tɛ́ɛ́dɩ.
13 Ɖɔ́zɔɔlɛ́ɛ sɩ ɖɩyɔ́ tɩ.
Wenbí bóngoó tɩdɛ́ɛ kidaavééníti lám nɛ́ waagɩ́lɩ ɖɔɔmɩ́nɩ Ɩsɔ́ɔ ɩzá-daá.
Bʊrɔɔzɩ́ Ɖádʊ́ʊ Ɩsɔ́ɔ weegédíri ɖáa sɩsɩ ɖɩ́kɔnɩ ɖɩyɔ́ tɩ.»
14 Ngɛ Lɔ́ɔtɩ waalɩ́ɩ ibó ɩtɔ́ ɩmɩɩdɩnáa sɩsɩ:
«Ɩgʊrʊ́ ɖasam ɩlɩ́ɩ tɛ́ɛ́dɩ,
Ɖádʊ́ʊ Ɩsɔ́ɔ sɔɔlɛ́ɛ sɩ ɩyɔ́ tɩ.»
Waaŋmátɩ bɛlɛ́ bɩlɛ́ nɛ́,
bɛlɛ́ bɔjɔɔ́ɔ sɩsɩ abɩɩla gɛ wánlám.
15 Kɩɩgbɛdɩ́ sɩ kifé asʊbáa-daá bɩlɛ́ gɛ malááyɩ́kawá bana bɛlɛ́ɛ́nɩ́ baajáárɩ Lɔ́ɔtɩ kpiti‑kpiti sɩsɩ:
«Nyɔ́ɔ́ kʊrʊ́ ngbɔ́ɔ nɖɛɛlʊ́ na nwɛɛlɩnáa lɛ́ɛ́nɩ́ ɩlɩ́ɩ tɛ́ɛ́dɩ ɖasam,
tɩdɛ́ɛ aleesi ɩ́kɔmɔɔná nya.»
16 Baaŋmátɩ yɩ bɩlɛ́ nɛ́,
igúti ɩjɔɔ́ɔ wɛ́njɛɛnɩ́;
Ɖádʊ́ʊ Ɩsɔ́ɔ sɔɔlɛ́ɛ sɩ ɩlɛ́ɛ wɛ nɛ́,
ngɛ bɛlɛ́ bɔɔɖɔ́kɩ ɩ́na ɩɖɛɛlʊ́ na ɩwɛɛlɩnáa banʊ́ʊ́zɩ-daá balɩɩná wɛ tɛ́ɛ́dɩ wɔ́rɔ́.
17 Sáátɩ wenkí baalɩɩná wɛ tɛ́ɛ́dɩ wɔ́rɔ́ bɩtɛ́ nɛ́,
ngɛ malááyɩ́kawá bɛḿ badaá naárʊ wɔɔdɔ́ Lɔ́ɔtɩ sɩsɩ:
«Ba nbá nze,
bɩlɛ́ɛ nyéweezuú.
A nyénzée,
nkɛkɛ́ɛ́zɩ nbɛ́ɛ́ŋ nyɔ́wɔ́rɔ́,
ngʊ́ nkasɩ́ŋ ɖeelí,
hálɩ bʊ́ʊ-daá.
A bɩdɛkɛ́ɛ bɩlɛ́,
bɩ́ngbɛdɩ́na nya.»
18 Ngɛ Lɔ́ɔtɩ sɩsɩ:
«Aayɩ́ yoo,
Mádʊ́ʊ,
máávɩ́nɩ nya.
19 Toovonúm,
mányɩ sɩ nyééwíi ná mɔ́rɔ́ nbá nlá ɩrʊ́tɩ nlɛ́ɛ ma,
amá,
mɔgbɔ́ɔ ɖɔ́ sɩ magádála bʊ́ʊ,
aleesi kɩna kɩ́nmɔɔnáa ma nɩ́bááwʊ mazɩ́.
20 Nyááná tɛ́ɛ́dɩyɔ́ɔ tɩna,
ńdáná sɩsɩ tɩdɔɖɔ́ɔ?
Tɩlɛ́ tɩjʊ́ʊ́na bɩkɩ́lɩ;
bɩlɛ́ nɛ́,
yele meze mobó ńna bɩlɛ́ɛ ma.»
21 Wɔɔdɔ́ bɩlɛ́ nɛ́ gɛ tɩndʊ́ʊ sɩsɩ:
«Tɔ́ɔ,
méédísi ɖʊɖɔ;
mɔ́dɔ́ndɔyɔḿ tɛ́ɛ́dɩ nyánŋmatɩ́ tɩdɔ́m ɖɔ́ nɛ́.
22 La ɖasam nze;
a ńdatala tá nzʊ́ʊ ńnaamʊ́,
mádánbɩɩzɩ malá nabʊ́rʊ.»
Wenbí bʊrɔɔzɩ́ baava tɛ́ɛ́dɩ tɩḿ yɩ́ɖɛ sɩsɩ Sowáarɩ nɛ́ nbɩlɛ́;
bugutoluú sɩsɩ mádáázá.
23 Wɩ́sɩ wɛɛgbɛdɩ́ sɩkɔ́dɔ́ sɩdɩ bɩlɛ́ nɛ́ gɛ Lɔ́ɔtɩ waadála ɩsʊ́ʊ Sowáarɩ tɛ́ɛ́dɩ-daá.
24 Ńna gɛ Ɖádʊ́ʊ Ɩsɔ́ɔ weeyéle fáráwíítá nimíni ɩlɩ́ɩ ɩsɔ́ɔ́dáá ɩnɩ́ɩ nyazɩ tɛ́ɛ́wʊ bɩlɛ́ Sodɔ́ɔmɩ na Gomɔ́ɔrɩ tɛ́ɛ́dɩwá-rɔɔzɩ́.
25 Weeyéle tɛ́ɛ́dɩ tɩḿ tɩlɛ́ɛ́nɩ́ na tɩdɛ́ɛ zamɔ́ɔ na bɔkɩrɛ rɩ́ŋa na wenbí bɩrɩ́ŋa bɩɩnyɔ adɛ-bú-rɔ nɛ́ binúúdi cɩ́rɩ́-cɩ́rɩ́.
26 Lɔ́ɔtɩ ɖɛɛlʊ́ ɩlɛ́ ɩbamáa ɖɛɛ́ nɛ́,
ngɛ waazɩ́ŋ ɩkɛ́ɛ́zɩ ɩdɩ,
ɩbɛ́ɛ́ŋ ɩwɔ́rɔ́.
Ńna‑ńna gɛ waajáŋ ɩbɩ́sɩ ɖɔ́ḿbʊ́ʊ́rɛ.
27 Kiivé asʊbáa bɩlɛ́ gɛ Ibrahím wɔɔjɔ́ɔ́rɩ ibó lénlé ɩ́na Ɖádʊ́ʊ Ɩsɔ́ɔ bavʊnzɩ́ŋɛ́ɛ nɛ́.
28 Waadála ńna gɛ wɛɛgɛ́ɛ́zɩ ɩbɛ́ɛ́ŋ Sodɔ́ɔmɩ na Gomɔ́ɔrɩ bɛdɛ́ɛ́dɩ na bɩdɛ́ɛ bɔkɩrɛ rɩ́ŋa-daá nɛ́,
wánnáa nyɔ́ɔ́zɩ nyazɩ nimíni nyɔ́ɔ́zɩ kadaaleŋa kɛḿ kadaá.
29 Ɩsɔ́ɔ wɔɔyɔ́ bɔkɩrɛ lénlé Lɔ́ɔtɩ wɔɔjɔɔná nɛ́ bɩdɛ́ɛ́dɩwá bɩtɛ́ nɛ́,
ɩdɔsɔ́ɔ Ibrahím-rɔɔzɩ́,
waalɩzɩ́ Lɔ́ɔtɩ aleesi kɩḿ kɩdaá.
Lɔ́ɔtɩ na ɩwɛɛlɩnáa bɔdɔ́m
30 Sowáarɩ tɛ́ɛ́dɩ-daá cɔɔ́ɔ Lɔ́ɔtɩ nɩdáárɛ cɔwʊ́ʊ.
Ngɛ wɔɔgbɔ́ɔ ɩdɛ́ɛ aléewá lɛ́ɛ́nɩ́ balɩ́ɩ tɩdaá bɛɖɛ́ɛ bakpa bʊ́ʊ-daá bɔkɔ́jɔ́ɔ.
Baadála bʊ́ʊ-daá nɛ́,
bʊ́tangbalʊʊ́ nakɩ́rɩ-dɛ́ɛ bɔɔwʊ́-daá gɛ bɔɔjɔ́ɔ.
31 Wɩ́rɛ bɩjɔɔ́ɔ nɛ́,
ngɛ ɩwɛɛlɩnáa bɛḿ badaá kaáwʊ wɔɔdɔ́ newúu sɩsɩ:
«Ɖájaa cɔɔ́ɔ ɖɔ́ nɛ́,
waalá ábɔ́nɩ́ nbɩlɛ́,
ngʊ́ abaalʊ́ naárʊ fɛ́yɩ́ fáráńdɩ́-daá cé sɩ ɖɩsáa yɩ ńŋɩnáa bánlám báa lé nɛ́.
32 Bɩlɛ́ nɛ́,
yele ɖibó ɖɩfa yɩ sʊlʊ́m ɩnyɔ́ɔ;
a bɩɩɖɛ́ɛ́zɩ yɩ,
ɖibó ɖána yɩ ɖuɖóo,
bɩka ɖʊlʊ́rʊ yɩ bíya ɖɩsɩ́ɩ ceré wɔ́rɔ́.»
33 Ɖaanɩ́ŋa kɛḿ gɛ baava bajaa sʊlʊ́m ɩnyɔ́ɔ.
Ngɛ kaáwʊ waazʊ́ʊ ɩ́na yɩ bafɩ́nɩ,
bɩka caáwʊ tatɩlɩ́ sɩsɩ nabʊ́rʊ waalá;
ɩdana ɩwɛɛlɛ́ɛ-dɛ́ɛ sʊʊ́,
ngʊ́ ɩdana ɩlɩɩ́.
34 Kiivé nɛ́,
ngɛ kaáwʊ ɩmʊ́ wɔɔdɔ́ inewú sɩsɩ:
«Nyááná,
keɖee mána yɩ ɖóóɖóo;
bɩlɛ́ nɛ́,
ɖaanɩ́ŋa kana ɖʊɖɔ ɖɩ́fá yɩ sʊlʊ́m,
na nyɔ́ɔ́ ɖʊɖɔ nzʊ́ʊ ɩjɔ́;
bɩka ɖiyuú ɖʊlʊ́rʊ yɩ bíya ɖɩsɩ́ɩ ceré.»
35 Ngɛ baadáfáa bajaa sʊlʊ́m ɖaanɩ́ŋa kɛḿ kɔrɔ ɩnyɔ́ɔ.
Ngɛ newúu waazʊ́ʊ ɩjɔ́ ɩ́na yɩ boɖóo,
bɩka ɩdatɩlɩ́ sɩsɩ nabʊ́rʊ waalá;
ɩdana ɩwɛɛlɛ́ɛ ɩmʊ́ ɩdɛ́ɛ sʊʊ́,
ngʊ́ ɩdana ɩlɩɩ́.
36 Bíya aléewá bana bɛlɛ́ɛ́nɩ́ bána bajaa baavɩ́nɩ nɛ́,
ngɛ baamʊ fúúzi.
37 Kaáwʊ ɩlɛ́ ɩkɔ́nɩ ɩlʊ́rʊ bú abaalʊ́.
Ngɛ waava yɩ yɩ́ɖɛ sɩsɩ Mowáabɩ.
Ɩlɛ́ ɩnáábɩ́lɛ́ sinje Mowáabɩ ńba ɩjaájaa kʊ́bɔnɩ́.
38 Newúu ɩlɛ́ ɖʊɖɔ waalʊ́rʊ bú abaalʊ́,
ngɛ waava yɩ yɩ́ɖɛ sɩsɩ Ben‑Ami;
sinje Amɔ́ɔnɩ ńba ɩjaájaa kʊ́bɔnɩ́ nbɩlɛ́.