30
1 Rasɩ́ɩ́la wɔɔgɔ́nɩ ɩna sɩsɩ ɩvɛ́yɩ́na lʊrʊ́ʊ nɛ́,
ngɛ waazʊ́ʊ ɩgaa sʊ́ʊ́zɩ lám.
Ngɛ wɔɔdɔ́ Yaakúbu sɩsɩ:
«Fa ma bíya,
a bɩdɛkɛ́ɛ bɩlɛ́,
mánzɩ́m.»
2 Waaŋmátɩ bɩlɛ́ nɛ́,
ngɛ Yaakúbu wɛɛyɛɛná yɩ baaná sɩsɩ:
«Mánáábɩ́lɛ́ Ɩsɔ́ɔ yáá wé,
bɩdɛkɛ́ɛ mɔ́jɔ́;
Ɩsɔ́ɔ wɔɔdɔ ná nya lʊrʊ́ʊ.»
3 Ngɛ Rasɩ́ɩ́la sɩsɩ:
«Bɛɛ mɛ́dɛ́ɛ yoḿ Bíla nɖɔ́,
bo nyána yɩ ɩfɩ́nɩ ɩlʊ́rʊ na mɔgɔrɩ́ ibíya mɔ́ɔ́ ɖʊɖɔ meɖi ɩdɛ́ɛ alɩbáráka moyuú bíya.»
4 Ngɛ wɔɔgbɔ́ɔ Bíla ɩfa Yaakúbu ɩlɛ́ ɩ́na yɩ bafɩ́nɩ.
5 Ngɛ ɩlɛ́ wɛɛyɛ́ɛ fuwá ɩlʊrʊ ná Yaakúbu bú abaalʊ́.
6 Ngɛ Rasɩ́ɩ́la sɩsɩ:
«Ɩsɔ́ɔ weeɖéézi ma.
Waanɩ́ɩ mázʊ́lʊ́ńdɩ ɩfa mɔ́ɔ́ ɖʊɖɔ bú abaalʊ́.»
Ngɛ waava bú ɩmʊ́ yɩ́ɖɛ sɩsɩ Dáanɩ.
7 Biigúti bɩjɔɔ́ɔ nɛ́,
Bíla waadásɩ ɩyɛ́ɛ fuwá ɩlʊrʊná Yaakúbu bú sɩɩlɛ ńnɩ́ abaalʊ́.
8 Ngɛ Rasɩ́ɩ́la sɩsɩ:
«Mána magaa ɖáálʊ́ Ɩsɔ́ɔ ɩzá-daá,
ngɛ máágá yɩ.»
Ngɛ waava bú ɩmʊ́ yɩ́ɖɛ sɩsɩ Nɛfɩtalíi.
9 Léya ɩlɛ́ wɔɔgɔ́nɩ ɩna sɩsɩ ɩdɛ́ɛ lʊrʊ́ʊ waazɩ́ŋ nɛ́,
ngɛ wɔɔgbɔ́ɔ ɩdɛ́ɛ yoḿ Zílipa ɖʊɖɔ ɩfa ɩwaalʊ́ Yaakúbu.
10 Ngɛ Zílipa waalʊrʊná Yaakúbu bú abaalʊ́.
11 Bɩɩlá bɩlɛ́ nɛ́,
ngɛ Léya sɩsɩ:
«Alehééri wenkí nɖɔ́.»
Ngɛ waava bú ɩmʊ́ yɩ́ɖɛ sɩsɩ Gaádɩ.
12 Bʊwɔ́rɔ́ ɖʊɖɔ nɛ́,
ngɛ Zílipa waadásɩ ɩyɛ́ɛ fuwá ɩlʊrʊná Yaakúbu bú abaalʊ́ sɩɩlɛ ńnɩ́.
13 Bɩnáábɩ́lɛ́ Léya sɩsɩ:
«Kʊjʊʊ́ niíni wenkí nɖɔ́ ɖʊɖɔ;
aléewá rɩ́ŋa sɩ bayáa ma gɛ sɩsɩ kʊjʊʊ́ niíni-dʊ́ʊ.»
Ngɛ waava bɩlɛ́ bɩdɛ́ɛ bú yɩ́ɖɛ sɩsɩ Asɛ́ɛrɩ.
14 Mɩlá naárɛ kʊ́m sáátɩ gɛ Rʊ́bɛ́ɛnɩ waalɩ́ɩ ɩkáná lʊrʊ́ʊ cɔ́kɔ́ɔ́rɛ-bíya bɔjɔɔ́ɔ nyazɩ cʊ́cʊ́ɖɛ-bíya nɛ́ fɔɔ́-daá ɩkájaa ɩkɔ́gɔ́ná ɩgɔɔ Léya.
Ngɛ Rasɩ́ɩ́la woobó ɩsʊ́lʊ Léya sɩsɩ:
«Ówu,
la suúru nva ma nbiyaalʊ́-dɛ́ɛ cʊ́cʊ́ɖɛ-bíya.»
15 Ngɛ ɩlɛ́ woobúsi yɩ sɩsɩ:
«Nyɛ́ɛ́lɛ́ɛ mawaalʊ́ nɛ́,
bɩdɔɖɔ́ɔ nya;
nyɔ́zɔɔlɛ́ɛ ndásɩ nlɛ́ɛ móbú-dɛ́ɛ cʊ́cʊ́ɖɛ-bíya?»
Ngɛ Rasɩ́ɩ́la woobúsi yɩ sɩsɩ:
«Tɔ́ɔ,
ɩ́sʊʊ nyɔ́wɔ́rɔ́ sinje iɖóo ɖɩkɛɛná cʊ́cʊ́ɖɛ-bíya.»
16 Ɖaanɩ́ŋa-rɔ Yaakúbu waagálɩɩ fɔɔ́ ɩtála nɛ́,
ngɛ Léya waalɩ́ɩ ɩsɩ́ŋ yɩ sɩsɩ:
«Mána nya sɩ ɖiɖoo ná sinje.
Mɔ́ɔ́gbɔ́ɔ mébiyaalʊ́-dɛ́ɛ cʊ́cʊ́ɖɛ-bíya mɛgɛɛná sɩsɩ na ɖuɖóo.»
Ngɛ Yaakúbu waazʊ́ʊ Léya wɔ́rɔ́ ɩ́na yɩ boɖóo nuvoowú kɩḿ.
17 Ɩsɔ́ɔ waamʊ Léya-dɛ́ɛ sʊlʊ́ńdɩ,
ngɛ wɛɛyɛ́ɛ fuwá ɩlʊrʊná Yaakúbu bú abaalʊ́ nʊʊwa ńnɩ́.
18 Ngɛ Léya sɩsɩ:
«Mɔ́ɔ́gbɔ́ɔ mɛ́dɛ́ɛ yoḿ mejéle mawaalʊ́ nɛ́,
Ɩsɔ́ɔ wɛɛvɛ́rɛ ma kɩvɛrɛwʊ.»
Ngɛ waava bú ɩmʊ́ yɩ́ɖɛ sɩsɩ Isakáarɩ.
19 Waadásɩ ɩyɛ́ɛ fuwá ɖʊɖɔ ɩlʊrʊná Yaakúbu bú abaalʊ́ loɖo ńnɩ́.
20 Ngɛ sɩsɩ:
«Ɩsɔ́ɔ waalá ma kʊjɔɔwʊ kífeńgi;
máálʊ́rʊ́ná mawaalʊ́ bíya kʊjʊ́nɩ loɖo nɛ́,
lɛlɛɛɖɔ́-dɛ́ɛ nɛ́,
wánlaanáa ma.»
Ngɛ waava bú ɩmʊ́ yɩ́ɖɛ sɩsɩ Zabulɔ́ɔnɩ.
21 Bʊwɔ́rɔ́ nɛ́,
ngɛ waalʊ́rʊ bú aléeré ɩfa ɩlɛ́ yɩ́ɖɛ sɩsɩ Dína.
22 Bɩjɔɔ́ɔ nɛ́,
ngɛ Ɩsɔ́ɔ wɔɔdɔ́ɔ́zɩ Rasɩ́ɩ́la-rɔɔzɩ́ ɩmʊ ɩdɛ́ɛ sʊlʊ́ńdɩ ɩfa yɩ lʊrʊ́ʊ.
23 Ngɛ wɛɛyɛ́ɛ fuwá ɩlʊ́rʊ bú abaalʊ́.
Ńna gɛ sɩsɩ:
«Ɩsɔ́ɔ waalɩzɩ́ ma fɛɛrɛ́.»
24 Ngɛ waava yɩ yɩ́ɖɛ sɩsɩ Ísifu.
Ngɛ waazʊ́lʊ sɩsɩ Ɖádʊ́ʊ Ɩsɔ́ɔ ɩ́tasɩ ɩfa ɩmʊ́ bú abaalʊ́.
Yaakúbu waabɩ́sɩ ɖɔ́ɔ́lɛ-dʊ́ʊ
25 Ísifu-dɛ́ɛ lʊrʊ́ʊ wɔ́rɔ́ nɛ́,
ngɛ Yaakúbu wɔɔdɔ́ Labáanɩ sɩsɩ:
«Cɛ ma megbé máɖaána.
26 Bɩlɛ́ nɛ́,
cele ma mɛ́dɛ́ɛ aláa na mébíya máálá tɩmɛ́rɛ bɔrɔ nyɛ́dɛ́ɛ cé nɛ́ bɩka mɛɖɛ́ɛ.
Nyádɩtɩŋa nyányɩ nŋɩ́nɩ́ mɔ́ɔ́vɔ́ɔ́zɩ nya nɛ́.»
27 Ngɛ Labáanɩ weevééri yɩ sɩsɩ:
«Máávɩ́nɩ nya,
mɔ́ɔ́bɔ́ɔ́zɩ madɩlɩ́ sɩsɩ nyɔ́rɔ́ɔ́zɩ́,
Ɖádʊ́ʊ Ɩsɔ́ɔ waaɖʊ ma alɩbáráka.
28 Bɩlɛ́ nɛ́,
feeri ma nŋɩ́nɩ́ sɩ mɛvɛ́rɛ nya nɛ́.»
29 Ngɛ Yaakúbu sɩsɩ:
«Nyányɩ bɔwʊtá máálá nya kɩ nɛ́,
ngɛ nyányɩ ɖʊɖɔ nŋɩ́nɩ́ mɔ́rɔ́ɔ́zɩ́ nyávʊ́ńdɩ kpɩná waabɩ́sɩ nɛ́.
30 Cʊ́kɔ wenkí nyávʊnwɛná kɩ naanɩ́ mɔgɔ́nɩ nɛ́,
lɛlɛɛɖɔ́ kɩɩbá kifizí.
Ɖoo mɔ́gɔ́nɩ́ nyɛ́dɛ́ɛ cé,
Ɖádʊ́ʊ Ɩsɔ́ɔ waabá ɩɖʊ nya alɩbáráka.
Bɩɩdála mɔ́ɔ́ ɖʊɖɔ malá tɩmɛ́rɛ mɔvɔ́ɔ́zɩ mɛ́dɛ́ɛ zamɔ́ɔ.»
31 Ngɛ Labáanɩ sɩsɩ:
«Bɩlɛ́ nɛ́,
we gɛ mɛ́vɛrɛ nya ɖɔ́.»
Ngɛ Yaakúbu sɩsɩ:
«Nkɛfɛ́rɛ ma nabʊ́rʊ,
a nyéédísi wentí sɩ mevééri nya tɩ ɖɔ́ nɛ́ mánbaazɩ́ nyɛ́dɛ́ɛ fʊ́ńdɩ kpɩná ketí,
bɩka mɛbɛ́ɛ́ŋ tɩrɔɔzɩ́.
32 Sinje tɩtɩŋa,
yele mazʊ́ʊ nyávʊ́ńdɩ kpɩná-daá madára yɛ ndɩ‑ndɩ.
Mánlɩzɩ́ɩ fééni kɩ́kpádɩ́tɩ fɔɔlʊʊ́,
malɩzɩ́ namɩ́nɩ-daá wentí tɩvʊ́ńdɩ wɔɔyɔ́ɔ yáá tɩɩja nɛ́ ɖʊɖɔ fɔɔlʊʊ́.
Mɛ́dɛ́ɛ kɩvɛrɛwʊ sɩ nvɛ́rɛ ma kɩ nɛ́ nbɩlɛ́.
33 A ceré wɔ́rɔ́ nyádɩtɩŋa nyɔ́ɔ́gɔ́nɩ nna mɛ́dɛ́ɛ kɩvɛrɛwʊ wenbí nɛ́,
nyándɩlɩ́ɩ sɩsɩ módomúúli nya.
A nyááná namɩ́nɩ wentí tɩrɩ́ŋa tɩvʊ́ńdɩ taca,
na fééni tibiráa nɛ́ mɔ́jɔ́,
mááŋmɩ́ɩ́lɩ tɩ gɛ.»
34 Waaŋmátɩ bɩlɛ́ nɛ́ gɛ Labáanɩ sɩsɩ:
«Bɩ́la ńŋɩnáa nyɔ́ɔ́dɔ́ nɛ́.»
35 Bɩɩjáŋ bɩdɛ́ɛ wɩ́rɛ gɛ Labáanɩ wɔɔdɔ́ɔ́zɩ agbɛzɛyɩ́wá tɩvʊ́ńdɩ waaja bɩca nɛ́,
na namɩ́nɩ aláa tɩvʊ́ńdɩ wɔɔyɔ́ɔ bɩyɔ́ɔ nɛ́,
na fééni tɩvʊ́ńdɩ waaja bɩca ɖʊɖɔ nɛ́ fɔɔlʊʊ́;
ɩkpɔ́ɔ tɩlɛ́ ɩɖʊ ibiyaalɩnáa ndɛ́.
36 Ngɛ wɔɔdɔ́ wɛ bakpɩ́ɩ́rɩ bakʊrʊ́ ńna bobó nyazɩ wɛ́ náádoozo boɖé-dɛ́ɛ bolíni ɩtára bána Yaakúbu bɔlɔwʊtáá.
Ngɛ Yaakúbu ɩlɛ́ waawalɩ́ wéngetí fʊ́ńdɩ kpɩná aaga nɛ́ Labáanɩ-dɛ́ɛ.
37 Ńna gɛ Yaakúbu wɔɔgbɔ́ɔ tɩ́ɩ́nɩ natúdoozo natɩ́rɩ-dɛ́ɛ wɩlɛnísi lɩ́m ńzɩ ɩkɔná ikéreɖi bɩfʊ́lʊ.
38 Ngɛ wɔɔgbɔ́ɔ wɩlɛnísi weegéreɖi sɩ bɩlɛ́ nɛ́ ɩkɔná ɩsɩ́ɩ nabɔ́ɔ́nɩ-daá fʊ́ńdɩ kpɩná wɔ́nnyɔɔ́ lɩ́m ɖɩdáarɛ tɩɩzá-jɔ́ sɩsɩ a tɩɩgɔ́nɩ sɩ tɩnyɔ́ɔ lɩ́m,
tɩ́ngbáa ɖamá tɩbɛɛ́na wɩlɛnísi sɩḿ.
39 Fʊ́ńdɩ kpɩná wɔɔgɔ́nɩ tɩ́ngbáa ɖamá tínlosí wɩlɛnísi nɛ́,
tɩɩgɔ́nɩ tɩ́nɖʊ́ʊ bíya nɛ́,
natɩ́rɩ fʊ́ńdɩ cáa bɩjáa,
natɩ́rɩ ɩyɔ́ɔ na natɩ́rɩ kaarásɩ‑kaarásɩ.
40 Amá,
fééni wentí Yaakúbu waalɩzɩ́ tɩ fɔɔlʊʊ́ nɛ́,
weeyéle tɩbɛɛ́na Labáanɩ-dɛ́ɛ ńdɩ wentí tɩjɔɔ́ɔ kaarásɩ‑kaarásɩ na tibiráa nɛ́.
Waalá bɩlɛ́ ɩlɩzɩ́ fééni natɩ́rɩ fɔɔlʊʊ́ ɩsɩ́ɩ ɩdɩ,
idoyooziná tɩ Labáanɩ-dɛ́ɛ ńdɩ.
41 Báa sáa wenkí gɛ fééni tɩvɛɛdɛ́ɛ nɛ́ sɩ tɩkpa ɖamá,
asée Yaakúbu wɔɔgɔ́gbɔ́ɔ ɩdɛ́ɛ wɩlɛnísi sɩḿ ɩkɔná ɩsɩ́ɩ tɩɖaanyɔɔɖɛ́ lɩ́m tɩɩzá-jɔ́.
42 A fééni bɔɔrásɩ sɩ tɩkpa ná ɖamá,
ɩ́dɔ́ngɔná wɩlɛnísi sɩḿ ɩsɩ́ɩ tɩ.
Ńna nɛ́,
ɩmʊ́ ɩdɛ́ɛ ńdɩ gɛ tɩvɛɛdɛ́ɛ nɛ́,
bɩka Labáanɩ-dɛ́ɛ ńdɩ gɛ bɔɔrásɩ.
43 Ngɛ Yaakúbu waabá ɩbɩ́sɩ ɖɔ́ɔ́lɛ-dʊ́ʊ ɩbá iyuú fʊ́ńdɩ kpɩná kúmuwé na kʊ́bɔná;
iyuú yomáa aláa na abaaláa,
raakúḿwá na kpangbásɩ.